ЗАКРУТИТИСЯ

(аж (рідко бі́лий)) світ кру́титься (ве́рнеться, макі́триться, колиха́ється, іде́) / закрути́вся (заверті́вся, замакі́трився, заколиха́вся, пішо́в) о́бертом (пере́кидом, пере́кидьки, хо́дором і т. ін.) (в оча́х (пе́ред очи́ма)) кому, у кого і без додатка. 1. Хто-небудь відчуває головокружіння від утоми, хвороби, болю і т. ін.; комусь погано. Крутився світ в очах, цілий день носила (Оленка), забавляла дітей, хоч би хто шматок хліба дав (К. Гордієнко); Лежить наша Тетяна, вернеться їй світ (Ганна Барвінок); // Відчувати запаморочення. — Як махоне він мене в один висок! а далі повернувся та в другий! .. — так мені світ і закрутився… (Панас Мирний); “Будеш зоставатися висіти рівно один місяць” — звідкілясь долинуло, і одразу завертівся світ, хутчіш і хутчіш, як суховій у степу, сліпучий блиск, сліпучий біль (Ю. Яновський); Неборакові відразу світ замакітрився (І. Франко); Пожовкло в Мотрі в очах, заколихався світ,

голова́ кру́титься (моро́читься, па́морочиться, макі́триться і т. ін.) / закрути́лася (заморо́чилась, запа́морочилася, замакі́трилася і т. ін.) чия, у кого, кому і без додатка. 1. Кого-небудь охоплює стан, при якому все ніби хитається. В глибоких ямах, серед задухи й смороду, од яких крутиться голова, працюють… тисячі робітників (М. Коцюбинський); На рундуку у неї голова закрутилася, ув очах потемніло і.., як сніп, вона повалилася додолу (Панас Мирний); Глянув (Улас) униз, і в його голова заморочилась (І. Нечуй-Левицький); Здавалось, хвилина — і голова йому запаморочиться, він упаде під людські ноги (Ю. Збанацький); Я ж уроки вчив, аж голова замакітрилась (О. Донченко). 2. Хто-небудь розгублений, приголомшений чимось (сильними враженнями або численними справами, турботами тощо), не знає, що робити, як діяти. У всій його постаті вчувалася впевненість бувалого вояки, котрому за найтяжчої скрути не паморочитьс

думки́ ко́лесом заходи́ли (закрути́лися) (в голові́) чиїй, у кого і без додатка. Хто-небудь втратив ясність, чіткість, послідовність мислення. Думки колесом заходили, серце затріпалося.., та так засоромили, немов хто мене уперше на крадіжці піймав (Панас Мирний). думки́ хо́дором заходи́ли чиї. Чіпка стояв, як зачумлений .. Думки його ходором заходили (Панас Мирний). пішла́ хо́дором ду́мка за ду́мкою. Максимові хотілося самому битись, рубатись… З ким же його?.. Де його?.. Пішла ходором думка за думкою (Панас Мирний). ду́ми ко́лесом закрути́лися в голові́. Думи колесом закрутилися в голові Романовій, він почув, що ним починає тіпати пропасниця (М. Коцюбинський).

заверті́лася (закрути́лася, пішла́ верті́тися і т. ін.) маши́на. Почалось щось (якась робота, справа і т. ін.). Домовляться, бувало, удвох чи втрьох у керівній верхівці, і пішла вертітись машина: по ланцюжку, по ланцюжку,.. і, гляди, вже за годину-півтори вся міська організація на ногах (Ю. Збанацький).

закрути́лося ко́лесо. Розпочалося що-небудь (про справу, діяльність і т. ін.). — Іди у кам’яницю і нехай сюди зараз же прийде Катря, а Охрім у корчму нехай піде. Сурина підвівся. Капуста простягнув йому руку і теж встав.— Закрутилося колесо,— тихо мовив він (Н. Рибак).

сльо́зи закипі́ли (закрути́лися) / закипа́ють на (в) оча́х у кого, кому і без додатка. Хто-небудь почав плакати. На її по-дівочому густих віях закипіли сльози (М. Стельмах); Матері, однак, не раз закрутилися сльози в очах, коли вона дивилася на поблідле лице дочки (Н. Кобринська); Старі козаки стояли нерухомо, і сльози закипали їм на старечих очах (О. Довженко). сльоза́ закрути́лася в о́ці. Гнат узяв сина на руки .. сльоза закрутилась йому в оці та гарячою краплею впала на лице дитини (М. Коцюбинський).