ЗАКРОПИТИ

закропи́ти ду́шу чим. 1. Вгамувати голод, спрагу невеликою кількістю їжі або рідини. — Закропи душу ягідками, ковалиха дала (М. Коцюбинський); Залилась слізьми бідна жінка, уявляючи собі тих нещасних, що мруть попідтинню, не маючи й картоплини, щоб закропити душу (В. Речмедін). 2. ірон. Вдатися до спиртного; напитися. Найбільш слабкодухим .. хотілося, безнадійно махнувши на все рукою, закропити душу горілкою (М. Стельмах).