Фразеологічний словник української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж [З] І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ЗАКЛИНАТИ

заклина́ти Бо́гом (усі́м святи́м на сві́ті). Пристрасно переконувати, уклінно просити, благати. — Богом Вас заклинаю! Збережіть ці скарби духу народного (вилучену з бібліотек літературу) для нащадків (З журналу); — Отаке моє щастя, Христе! Заклинаю усім святим на світі: будеш іти заміж — не йди за крамаря, не йди за городянина (Панас Мирний).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЗАКЛИНАТИ


матиме такий вигляд: Що таке ЗАКЛИНАТИ