ЗАЙТИ

дур захо́дить / зайшо́в у го́лову кому і без додатка. Хто-небудь у своїх діях відхиляється від норм поведінки, необдумано, безглуздо поводиться. Через тиждень-другий йому (Рубінові) знову заходив дур у голову (І. Сенченко).

дух у п’я́ти хова́ється (лі́зе, захо́дить і т. ін.) / схова́вся (залі́з, зайшо́в і т. ін.) у кого і без додатка. Хто-небудь дуже боїться, втрачає від страху здатність реально мислити. — Як піймав мене (постоялець) в лабети, як придавив, то в мене й дух у п’яти заліз! (Панас Мирний). уйшо́в аж в п’я́ти дух, діал. Глядів (панотчик) тривожно та несміло, обличчя зблідло, побіліло, Мов весь уйшов аж в п’яти дух (І. Франко).

захо́дити / зайти́ в глухи́й кут (за́куток). 1. Опинятися в складному, безвихідному становищі. Його стосунки з Варварою Олексіївною зайшли в глухий закуток, а Васса щодень ставала непримиренніша (Г. Епік). захо́дити в кут. Чим більше я розмірковувала про своє становище, тим більше заходила в кут, не знаходячи виходу (П. Колесник). 2. Припиняти свій розвиток, не мати логічного продовження. (Життя) зайшло в глухий кут, зупинилося, а це гірше за смерть (П. Загребельний); Аби не художній керівник, якому Віктор сподобався, стосунки між молодим режисером і трупою взагалі зайшли б у глухий кут (В. Гужва).

захо́дити / зайти́ в го́лову. 1. кому. З’являтися, виникати (про думки, запитання і т. ін.). Маланці заходило в голову, що сталося з Гафійкою? Наврочив хто? Налякав? (М. Коцюбинський); Нічого там не горить. То місяць .. Що це тобі в голову зайшло? Спи! (С. Васильченко). 2. Втрачати здатність чітко мислити, розумно діяти; божеволіти. — Василю! ти з великого розуму та в голову заходиш! Ті філософські книжки не доведуть тебе до пуття (І. Нечуй-Левицький); (Килина:) Пробі, чоловіче, чи ти вже в голову зайшов, чи що? (Леся Українка). 3. Напружено думати над чим-небудь, шукаючи виходу; згадувати щось. Що робити з біди? Тра (треба) в голову заходити (М. Номис); Семен заходив у голову, з якого села може бути цей молодий чоловік (Л. Мартович).

захо́дити / зайти́ в ду́шу (в се́рце). Глибоко хвилювати, викликати відгук у кого-небудь. Всі, перехиливши голови і затаївши дух, слухають... Кожне слово, наче гвіздок у стіну, заходить у душу (Панас Мирний).

захо́дити / зайти́ дале́ко. Виходити за межі допустимого, звичного, прийнятного і т. ін. Не будьте похмурим. Частіше посміхайтеся, будьте привітним, але не заходьте надто далеко: вам важко відштовхнути людей (З журналу); Знов упертість моя зайшла так далеко, що мене довелося провчити (Моє життя в мист.). заї́хати дале́ко. (Гофман:) — Е... ви заїхали дуже далеко. Так можна й того... з партії (М. Хвильовий).

захо́дити / зайти́ збо́ку. Говорити про суть справи натяками, репліками. (Храпко:) А чого ж ти ждеш від моїх ворогів лихих?.. До мене прямо не знають, як підступити, та збоку заходять... (Панас Мирний).

о́чі зайшли́ (закипі́ли) слі́зьми́ (сльоза́ми) чиї, у кого і без додатка. Хтось ледве стримує плач або почав плакати, плаче. — Чого ви, Марусю, так задумались? Ваші очі зайшли сльозами. От-от заплачете! — спитала Христина (І. Нечуй-Левицький); — Брехня! Ти оце наважилась од мене втекти.— Що ви говорите? — сказала Маруся, і в неї очі зайшли сльозами (І. Нечуй-Левицький); У цю хвилину на стару жінку, сиве волосся якої вибилось з-під чорної хустки, а очі закипіли слізьми, страшно було дивитись (С. Скляренко).

ум за ро́зум захо́дить / зайшо́в у кого. Хто-небудь втрачає здатність тверезо, розумно діяти. — В мене вже аж ум за розум заходить од високих нематеріальних любощів (І. Нечуй-Левицький).