Фразеологічний словник української мови
ЗАЙВИЙ

без за́йвих слів (розмо́в). Не вдаючись у пояснення, не витрачаючи на них часу. (Дон Жуан:) Душа свої потреби має й звички, так само, як і тіло. Я хотів би, щоб ви без зайвих слів се зрозуміли (Леся Українка); Цар слова її обмислив, в думці все як слід обчислив І синів без зайвих слів Враз покликати звелів (Л. Первомайський); Од фундаментів до дахів добротно все. Без зайвих слів по всьому видно (І. Гончаренко); Розмовляв (Корнієнко) з кимось по телефону: — Ріж кабанів, курей, усе, що маєш, а бійців нагодуй і на дорогу забезпеч. Да… Не качай гарячки. Що там у хуторі? Ти що, бабів чи мене слухаєш?.. Ну, отож. Давай без зайвих розмов… (Григорій Тютюнник).

ві́льна (за́йва) хвили́на. Не заповнений роботою відрізок часу, перев. короткий. Ще пізніше, коли випала вільна хвилина, Ганна бродила за березовим гайком та лугом навколо крутого озерця (В. Козаченко); Пишіть до мене, якщо знайдете зайву хвилину (Панас Мирний).

за́йвий рот. Той, хто обтяжує кого-небудь (перев. родину) матеріально. Вдома, у бідноті, у великій сім’ї, де не було місця зайвому ротові, жилось невесело (М. Коцюбинський); На життя в його роки вже належить дивитись по-філософськи: треба ж комусь і тут вчити дітвору, і це далеко ліпше, аніж з забороною на вчителювання зайвим ротом повертатися в родину сільського шевця, де дітей, мов роси (М. Стельмах); Не сподівався і простий лісоруб Василь Павличко, що його син Дмитро буде не зайвим ротом у хаті, а закінчить університет, стане відомим українським поетом (З газети).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЗАЙВИЙ


матиме такий вигляд: Що таке ЗАЙВИЙ