ЗАДНІЙ

без за́дніх ніг, перев. зі сл. спа́ти. Дуже міцно. Потім (після роботи), наче мертвий, падаєш на покіс і до самого ранку спиш без задніх ніг, навіть на вечерю не дивишся (М. Стельмах); Невже Мартоха забула, який ниньки день святковий, невже спить без задніх ніг чи по сусідах повіялась? (Є. Гуцало). без ніг. Репортер .. “з горя” напився і лежав в Бергмановому саду, як то кажуть, без ніг (М. Хвильовий).

без за́дньої ми́слі. Не маючи ніяких поганих намірів; ненавмисне. Весь час поривався випередити Ваню, але Ваня без усякої задньої мислі заступав йому дорогу (на стежці) (Л. Первомайський).

відійти́ (відступи́ти, відсу́нутися і т. ін.) / відхо́дити (відступа́ти, відсува́тися і т. ін.) на за́дній (дру́гий) план. Стати другорядним, неістотним, менш важливим, незначущим. — Були серед них, крім хороших (людей), очевидно, і нехороші, дріб’язкові, заздрісні, злі і взагалі всякі... Але — дивно — тепер ці, останні, забулись, відійшли на задній план, а пам’ятаються тільки оті хороші люди (О. Гончар); Цікаво, що ось минув час, гострота багатьох питань пригасла, деякі проблеми, на які ми насамперед звертали увагу в творах, відступили на задній план, але й повторне читання не виявляється марним (З журналу); Як прийшла (Олена), бровами повела...— так мов одразу посвітлішало в корчмі. Посипалися жарти, заклики з усіх боків. Якось відсунулися на другий план і опришки, і самий Марусяк (Г. Хоткевич); — Людина, яка робить погані діла, чим далі стає гіршою. Хороше “я” відходить на задній план (М. Томчаній); Краківська гімназія.., одержання на

відсува́ти (відтісня́ти) / відсу́нути (відтісни́ти) на за́дній (дру́гий) план що. Робити або вважати що-небудь менш важливим, другорядним, неістотним. Ніколи в нас не буде часу більше. Потрібен не час, а розуміння, що далі зволікати не можна, відсувати на задній план практичну справу — злочин (З журналу); Війна і революція розпорошили мистецькі сили, відсунули мистецтво на другий план (В. Еллан-Блакитний).

дава́ти / да́ти за́дній хід, жарт. 1. Відступати назад; відходити. До Катрі кинулось аж п’ять парубків, але .. Кіндрат .. водночас розкидав їх ліктями, зухвало гукнувши: — Давай задній хід, браточки (В. Кучер); — Чого мене сюди принесло? Чи не дати задній хід, доки ще не пізно? (М. Рудь). 2. Несподівано зникати, тікати звідки-небудь. До якогось часу Яким Іванович вертівся тут .. і раптом як крізь землю провалився.— Мабуть, дав задній хід наш доповідач,— жартував Турган (Ю. Збанацький). 3. Відступати від своїх слів, дій, змінювати свої думки, переконання, позицію і т. ін. Замість того, щоб підтримувати добрим словом, він дав задній хід, звинувативши мене у всьому (З газети). да́ти за́днього хо́ду. — Він (Пилип Васюта) уже вступив було раз до колгоспу, але, як відомо, передумав. І от знову проситься .. Як будемо рішати? — Хай скаже, чого тоді дав заднього ходу,— вихопився молодий голос (І. Цюпа).

жи́ти за́днім умо́м (ро́зумом). Правильно оцінювати свої дії та вчинки лише після їх звершення, здійснення. — І отак я все життя — заднім умом живу. Ну, чого я з дому поїхала?! І куди мене лиха година несе! (А. Головко).

за́днім умо́м зі сл. розу́мний. Пізніше, із запізненням, після всього. — В їхній статті нічого, власне, про Храпчука не сказано. А це людина, яка не тільки зазналася… — Тепер ми грамотні,— пробурчав Заболотний.— Тепер ми розумні. Заднім умом (С. Журахович).

за́днім число́м. Пізніше, через деякий час після чого-небудь; із запізненням. Ми почали мити дорогу біля заправки. Тепер я вже розумію заднім числом, що це була одна з перших процедур пилоосаджування (Ю. Щербак); Щоб якусь заретушувати, що .. списки були раніше заготовлені, “переможці” вирішили заднім числом залучити до їх складання громадкість (Б. Олійник).

за́дня ду́мка. Прихований, потаємний, іноді підступний намір. — А чому ви про це запитали? — все ще насторожувався й підозрівав якусь задню думку Білозуб (В. Собко); — Вітю, а він, що, дуже тяжко поранений був? Віктора аж пересмикнуло.— От застряв у голові! — Це я так, без всякої задньої думки. Просто цікаво (А. Головко); Кузьма Власович .. не бачив біля себе нікого, хто брав би .. від нього будь-що просто, як належне,— без подиву і, тим більше, без задніх думок (Н. Тихий).

зворо́тний (і́нший, дру́гий і т. ін.) бік меда́лі. Протилежний вияв чого-небудь; протилежність. Кожен бере на себе те, що йому під силу, з щоденних клопотів має і копійку, і втіху. Але тут є й зворотний бік медалі: матеріальне може потіснити духовне (З газети); Весна видалась на рідкість дощовита. Це вселяє великі надії на багатий урожай, але є і зворотний бік медалі — дуже неприємний: наступають бур’яни (З газети). за́дня сторона́ меда́лі. Блискучість ідеї, а то навіть форми могли захоплювати до ентузіазму й фанатизму, і багато треба було сторонніх критичних впливів, щоб хоч сяк-так показати й задню сторону медалі (Г. Хоткевич).

на за́дніх ла́пках, перев. зі сл. ходи́ти, повзти́, лі́зти і т. ін., зневажл. Улесливо, запопадливо, принижуючись і т. ін. — Подивіться хоч би на всіх тих, що тікали за кордон і звідтіля паплюжили республіку. З якою солоденькою усмішкою повзуть вони сюди на задніх лапках. Де їхнє почуття своєї людської гідності? Це ж кошмар! (М. Хвильовий).

огляда́тися (оберта́тися) / огля́нутися (оберну́тися) на за́дні коле́са, перев. жарт. 1. Повертатися в думках до минулого, зважати на те, що було раніше. Старші (учні), яким скоро випуск, змушені час від часу оглядатись на задні колеса (О. Гончар); — Дадуть мені перцю. Ох і дадуть! Бо в Храпчука все-таки справи кращі, ніж у мене… Отак їдеш і на задні колеса оглядаєшся… (С. Журахович); // Дивитися на себе збоку. — Ти диви на нього — от опудало! — А ти! Обернись на задні колеса! На себе глянь! (В. Нестайко). 2. Діяти обережно, обдумано, розумно; роздумувати над чим-небудь, враховувати все. (Русаловський:) Так отже я й оглядаюся на заднії колеса. Яка радість синові моєму брать тепер у голого Хоми дочку? (І. Карпенко-Карий). огляда́тися і на пере́дні й на за́дні. — ..Він оглядався і на передні й на задні, та й проґавив час (М. Грушевський).

па́сти за́дніх. Відставати від когось або поступатися перед кимсь у чому-небудь. (Пріська:) Що захоче Никодим, то так і буде, навіть і Пилип Дорофейович при них вже став задніх пасти (І. Карпенко-Карий); — Та й ти ж на педпрактиці не пас задніх (М. Стельмах); А я? Хвалитися не звик, але теж не пас задніх (А. Крижанівський). па́сти за́дні. — То отже слухай, Христино батьківно,— жартує панич.— Будь однині моєю слугою, і дай мені, будь ласка, умитися… Шабаш тепер, Маріє Іванівно! Пасіть задні (Панас Мирний).

скака́ти на за́дніх ла́пах (ла́пках) перед ким. Прислуговувати кому-небудь, підлещуватися до когось, втрачаючи людську гідність. Як виставимо свої драми, .. то будуть тоді наші “генії” перед нами на задніх лапках скакати (Леся Українка).