ЗАГУСТИ

аж голова́ загула́, зі сл. уда́ритися. Дуже сильно. Молодиці закрутились серед хати та вдарились лобами так, що аж голови загули (І. Нечуй-Левицький).

був та загу́в (попли́в). Зник, не стало когось, чогось. — О, між ними (запорожцями) єсть добрі лицарі! — каже Сомко.— Скажи лучче, синку, були та загули. Перевелись тепер лицарі в Січі (П. Куліш); Та й хвацька ж то колись була Козацька мати (Січ)!.. Еге! була та поплила (П. Гулак-Артемовський); — Та в тебе і кишені чортма.— Еге! була та попливла… у штанях зосталась (З. Мороз); // Перестав жити, існувати. “Да, молодиця, був такий Гармаш. Був та загув. Поминай, як звали. Помер тиждень тому” (А. Головко); // Не змогти здійснитися (про задум, мрію і т. ін.). Була (в Заруби) мрія погуляти глибокими снігами, з рушничкою за плечима. Була та загула (В. Кучер); // Минув, пройшов. Одумався гуляка, вийшов з хати. Туди-сюди — було та загуло… Купець заметушивсь… “Рятуйте!” — став кричати (Л. Глібов); — Що там старе згадувать! Було та спливло… (І. Рябокляч).

(і) слід захоло́нув (захоло́в, засти́г, загу́в, прохоло́нув, прохоло́в, проча́х і т. ін.) за ким, рідко по кому, кого, чий і без додатка. Хто-небудь утік, безслідно зник. Настю поминай, як звали. На другий рік по Коліївщині татари як погнали її в ясир, так і слід захолов (С. Добровольський); Зачали (брати) оглядатися за старою, но (але) надармо. І слід застиг по ній (І. Франко); А Андрійко йому своє: —І так сидіть нудно! Та знов югне з хати — і слід загув! (Марко Вовчок); За Муравйовим уже й слід прохолонув.— Утік, шкура! — загукали солдати.— Драпонув, як чорт від ладану! (О. Левада); Оглянулась на двері, що так і стояли відчинені, гукнути Павла, щоб допоміг, але його вже в сінях не було. І слід його вже прохолов (А. Головко); Проклекотів, віддаляючись, тупіт, десь завищав, зайшовся злим гавкотінням собака — за Федьком тільки слід прохолов (А. Дімаров); Поки ви дістанетеся туди, їхній і слід уже прочахне. Тут

(і) слух запа́в (загу́в) про кого, за кого. Не стало ніяких відомостей про когось. Змандрував (Жук) кудись. На заробітки пішов — чи що; тілько як пішов — то й слух за його запав… (Панас Мирний). і слу́хи загули́ за ким. Минули жнива — за Довбанюком і слухи загули (І. Франко).