ЗАБРІД

пусти́тися / рідше пуска́тися в забрі́д, ірон. Не стриматися у виявленні своїх почуттів, настрою і т. ін. Там (в гаремі) зроду жевріє любов, І як порою запалає, То з толку хоч кого збиває, Се і Знеможенко дознав: Ет, як мудривсь, стерігся, штився, А все-таки в забрід пустився (Укр. поети-романтики..).