ЗАБРАКНУТИ

забра́кло мо́ви кому, безос. Хто-небудь не може нічого сказати через відсутність аргументів і т. ін. (Паріс:) Спитав би й я: Кассандро, де твій меч? Адже в твоїх руках він був сьогодні, чи ти ним запобігла честі й слави? Мовчиш, проречиста, забракло мови! (Леся Українка).

забра́кло пові́тря кому, безос. Комусь стало важко дихати від несподіванки, хвилювання, неприємних переживань і т. ін. — Ви що, хочете назвати моє прізвище? Мені раптом забракло повітря.— А це буде залежати од вас, дорогенький (А. Дімаров).