ЗАБІГТИ

забіга́ти / забі́гти напере́д (впере́д). 1. Порушувати послідовність, логічний хід розповіді, викладу чого-небудь і т. ін. І ще... і ще одна причина не давала спати Касію. Та не будемо забігати наперед (І. Микитенко); А втім, додому Іван Іванович дійде тільки за якісь півгодини, і тому дозвольте забігти вперед і одрекомендувати його сім’ю (М. Хвильовий). 2. Робити що-небудь, намагатися дізнатися про щось передчасно, випереджаючи події. Захоплений, невтомний, він уперто перемагав труднощі, добре засвоював предмет, нетерпеливо забігав наперед, бажаючи більше знати (Г. Коцюба); Він (Андрій) не хотів знати про це (про розстріли) з двох причин: перша — страшно забігати наперед (І. Багряний). забіга́ти дале́ко (наперед) ро́зумом. (Юлія:) Ех, пане, занадто далеко ви своїм розумом забігаєте. Буде з вас і того, що досі сказала (І. Франко); (Хаїм:) Чи хоче пан, щоб я вже йому потанцював? (Пан:) Не забігай наперед розумом, щоб