ЖОДНИЙ

без (жо́дної) крови́нки. Дуже блідий (перев. про обличчя, губи і т. ін.). Його смагляве обличчя без жодної кровинки (Ю. Збанацький).

(жо́дної) живо́ї душі́, зі сл. нема́є, не було́, не ви́дно, не зустріча́лося і т. ін. Нікого. Поглянула (Хима) навкруги — нема живої душі, тільки шумить кучерява верба (Марко Вовчок); Настала така тиша, наче на всьому дворі не було живої душі (І. Нечуй-Левицький); — Відкрив двері — темно. Тихо. Живої душі не було (Григорій Тютюнник); До самого села не зустрічалося жодної живої душі (О. Гончар).

жо́дною мі́рою, перев. із запереч. Уживається для підсилення висловлення; ніяк, нізащо, зовсім і т. ін. — Бачте, як наші бурсаки-спудеї біжать за ворота? Жодною мірою не вдержиш їх, як зачують запорожців (П. Куліш); — Попали мене у свої руки прощальники, сиплють срібло-золото, не одпускають од себе жодною мірою (П. Куліш).

і (ні, жо́дним і т. ін.) сло́вом не обмо́витися. 1. без додатка. Зовсім нічого не говорити, не сказати; мовчати. Закам’яніла на стільці Франка Данилівна, сидить, зітхає і словом не обмовиться (А. Хижняк); — Ти чого мою доньку габзуєш (неславиш)? — скипів Окунь..— Більше ні словом не обмовлюся, то я спересердя (М. Стельмах). сло́вом не обмо́в́итися. Не без хитрощів хлопець знає, де як повестися, зайвим словом не обмовиться (В. Дрозд). 2. до кого, з ким. Не розмовляти, не заговорити з кимсь. Павло чув, що жінка говорить нікчемне, тому більше не обмовився з нею й словом (Григорій Тютюнник); До Сергія так і не обмовилися (хлопці) ні словом, наче забули про його присутність (О. Гуреїв). 3. про кого—що. Нічого не сказати, не спитати і т. ін. про кого-, що-небудь. Про свій “сон” хлопець не обмовився й словом (І. Волошин); Потім Іван про все питав, тільки про Ярину й словом не обмовився (М. Зарудн

(і (ні, жо́дної)) рі́ски (рі́сочки, ма́кової крапли́ни і т. ін.) в ро́ті не ма́ти, перев. відколи, скільки часу. Нічого не їсти, не пити; бути голодним. Старий бідкався, що вона (інженерка) зрання ріски в роті не мала (В. Минко); Й ріски в роті не мав від самого ранку (Василь Шевчук); З учорашнього дня не мав у роті ні ріски (П. Гуріненко); Уже два дні не має він у роті жодної ріски (О. Донченко); — З самого ранку рісочки в роті не мали… (О. Сизоненко); Він був дуже голодний, бо звечора в роті не мав і рісочки (Є. Гуцало); — Вже обідня пора, а ти ще ж ні рісочки в роті не мав сьогодні (М. Ю. Тарновський); — З учорашнього дня і макової краплини в роті не мав (Є. Гуцало); Рісоньки ж у роті не мав від самого ранку (З. Мороз); — Другий день росинки в роті не мали,— додав найстаріший і несміливо простяг руки (П. Панч).

не ма́ти (й (на́віть, жо́дного і т. ін.)) поня́ття (уя́влення) про кого—що і без додатка. Зовсім нічого не знати про кого-, що-небудь. Ви не маєте поняття, яка тут страшенна спекота (Леся Українка); Ставало трохи страшно, коли зачинала (Маруся) ближче гадати про втечу. Куди йти, скільки часу,— не мала поняття (Г. Хоткевич); Не мав Бородавка жодного уявлення про тактику і стратегію (З. Тулуб); Багато його товаришів бачили .. тисячі речей, про які Гриша й уявлення не мав (В. Собко); // Не бути обізнаним з чимсь. Навчити хоч би й “Господи помилуй” хлоп’ят, що не мають жодного поняття ні про ноти, ні про гуртовий спів, річ не легка (Леся Українка).

нія́кий (нія́ка, ні одна́, жо́дна і т. ін.) соба́ка, зневажл. Ніхто. — Троє здержав, один утік: ніяка собака до помочі не стала (Дніпрова Чайка); — В обхід правим флангом! Зайняти з першим і третім батальйонами позицію біля мосту! Щоб ні одна жива собака не вислизнула на Київ! (О. Довженко).

нія́ких (жо́дних, без і т. ін.) пробле́м у кого, з чим і без додатка. Усе добре, прекрасно, спокійно і т. ін.; все вирішилось — .. Тепер, здається, не тільки у вас, а й у решти членів київської делегації з виступами ніяких проблем? (З газети).