ЖИР

біси́тися з жи́ру, зневажл. Вередувати, живучи в багатстві, без труднощів. Один біситься з жиру, а другий риється по смітниках за кухонними покидьками (Ірина Вільде).

дурі́ти з жи́ру. Поводити себе нестримано, порушуючи моральні норми (перев. від достатків, високого суспільного становища і т. ін.). (Микита:) Я можу так зробить, що Семен і дутеля з’їсть. (Морозиха:) .. Оце вигадав! Певно, ти, парубче, з жиру дурієш! Одно слово: дука, багатир!.. (М. Кропивницький); Не паразит я, що дуріє з жиру, Що в будні тільки й дума про процент (І. Франко).

заплива́ти / запливти́ жи́ром, зневажл. Ставати гладким, повніти. — У тому місті не всі .. такі худі, як ти. Багато з них запливло жиром, бо майже нічого .. не роблять (О. Іваненко); // Здаватися маленькими, ледь помітними на розповнілому обличчі (про очі). — Шия в нього — хоч обіддя гни, пика — як не лусне, очі жиром запливають, сам у шкуру не втовпиться! — кажуть про нього дворові (Панас Мирний). позаплива́ти жи́ром. Так уївся, чортів хлопець, що й очиці, круглі, жовті, позапливали жиром (Ю. Збанацький).

з жи́ру. Від забезпеченого, пересиченого життя; з розкошів та неробства. Знаємо ми таких панів! Що їм з жиру робити? Лютували одрадяни страх як! (Панас Мирний); Лиха сама на себе казала, що більше так не буде, що то від безділля, з жиру. Казала собі, що з завтрашнього ж дня почне працювати по господарству і забуде дурні хвилювання (Г. Хоткевич); — Ах, Любове Прохорівно! Навіщо так картати молоді почуття? Тобі пожартувати з жиру закортіло (Іван Ле).

кази́тися з жи́ру. Вередувати, каверзувати, дуріти з розкошів. (Тетяна:) І що вигадали: вари їм косарський куліш та ще неодмінно в саду! (Галька:) З жиру казяться! (Я. Мамонтов); — Із жиру вони в тебе казяться... Ах, лобурі! Майор лаявся, проте злості не чулося в його словах (О. Гончар).

оброста́ти / обрости́ жи́ром (рідше са́лом), несхв. Ставати інертним, байдужим і т. ін. до всього. Сказано: своя кістка, своя кров (дитина)! Не обросте вона жиром у розкошах (Панас Мирний). обрости́ жирко́м, жарт. Оженишся — тебе обсядуть діти, ти обростеш жирком і в тридцять літ плюнеш на всі свої юнацькі мрії-ідеали (П. Колесник).

позбува́ти / позбу́ти жир (жи́ру). Худнути. (Храпко:) Їй-Богу пострижу (Дуню)! Хай лиш там свого жиру позбуде (Панас Мирний).

розплива́тися / розпливти́ся від жи́ру, несхв. Ставати дуже товстим, гладким. Вона не була поганою, коли б не розпливалася від отого жиру, що в молодому, свіжому організмі видавався як дегенерація (Іван Ле).