ЖИВІТ

(аж) вхопи́тися / бра́тися за живі́т (за бо́ки́, в бо́ки). Дуже сміятися, реготати. — Та й поганий анекдот, коли ти сам за живіт вхопився (О. Донченко); — Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим, заразливим сміхом (Ю. Смолич); — А вражий запорожець аж за боки береться, регочучи (П. Куліш); Оце ось виступав він у клубі перед молоддю на .. вечорі, так вірите, всі аж за боки бралися (З газети); — Гукнув я конторських, а вони вже .. аж заливаються (біля стінгазети) капосні та в боки беруться (В. Кучер).

(аж) рва́ти боки́ (животи́) з чого, від чого і без додатка. 1. Дуже сміятися, реготати. Та й заведе якої-небудь такої чудної казки, що діти аж боки рвуть, регочуться (Дніпрова Чайка); Тепер сміялися всі: ..качалися, рвали боки, душилися (П. Загребельний); Люди рвали животи з потіхи, насідали з усіх боків, щоб подивитись на Петра (А. Хорунжий). 2. зі сл. сміючи́сь, рего́чучись і под. Знемагати, знесилюватися. Як скаже, як втне (Дунай) — боки рвеш сміючись (І. Муратов).

живі́т присо́х до спи́ни (до хребта́) у кого і без додатка. 1. Хто-небудь дуже худий. — Чого ти чванишся? Старці, злидні, животи з голоду присохли до спини, а воно приндиться... (М. Коцюбинський); — Оце знайшли пузатого. Живіт до спини присох! Ходить як з хреста знятий... (О. Гончар). 2. Хто-небудь дуже голодний. — Бач, зголоднів! — з співчуттям обізвалась Соломія.— Ая!.. ая... ще й не такої заспіваєш, як живіт присохне до спини (М. Коцюбинський); — А чи не розжився б я у вас на шматочок хліба. Вже живіт до хребта присох... (Ю. Збанацький).

кла́сти / покла́сти життя́ (живі́т). Гинути, вмирати, захищаючи, відстоюючи кого-, що-небудь. Грізний баритонний голос його набирав сили,— Тоді ще й про таких, як ми, згадаєте. Що життя клали (О. Гончар); (Ряженко:) Погиб мій близький сусіда, Гнат Чорнобривець, погибли й ваші сусіди, люди добрі. За наше всенародне життя вони своє життя поклали (І. Микитенко); Боярин Семен Олуєвич підніс руку з мечем, і галас ущух.— Клянуся живіт покласти за князя Данила (А. Хижняк).

ма́ти Бо́га в се́рці (в душі́, в животі́ і т. ін.). Бути милосердним, добрим, совісним, справедливим і т. ін. — Не хочу я краденого добра. Я Бога маю в серці (І. Нечуй-Левицький); — Але ж, пане.., майте Бога в серці! Що я вам винен? (І. Франко); — Майте Бога в животі: поможіть рибу виловити (М. Стельмах); — Людина ти чи не людина? Бога за пазухою маєш?! (В. Дрозд). ма́ти Бо́га. — Понімаєш (розумієш): не худоба (ми), а люди. О!.. А чого? Бо ти ще Бога маєш (В. Винниченко).

не ба́чити да́лі свого́ (вла́сного) но́са. Бути обмеженим, мати вузький кругозір, турбуватися лише про себе. Лежить, широко розплющивши очі, Максим, і йому до сліз шкода людей, .. позашивались в хати, наче кроти в нори... А ти ж людина, людина! — Бог тебе створив не для того, аби ти далі свого носа не бачив (А. Дімаров); — Вона (Катря), мені здається, далі свого носа не бачить. Аби їй було добре та тепло, а там хоч потоп (В. Кучер). не ба́чити нічо́го, крім свого́ но́са і живота́. — Ти, Кузьку, не ображайся,— вже м’якше сказав Оксен,— але я тобі скажу так, що крім свого носа і живота, ти нічого не бачиш (Григорій Тютюнник).

не ма́ти Бо́га в душі́ (в се́рці, в животі́). Бути жорстоким, бездушним, несправедливим і т. ін. — Ну, де це так видано, Супруне?.. Хіба ми Бога в душі, а дітей в хаті не маємо? (М. Стельмах); Такі ж, як і він, злодії: .. весь той люд, що не має в душі Бога й не боїться ні тучі, ні грому (В. Винниченко); Тато його (діда) дуже не любив, називав босяком та волоцюгою і, що найстрашніше, казав, що він Бога не має в серці (А. Дімаров); — Бога в животі не мають, серця не мають (пани)! Дитина недужа, вмирає, а ти, мати, на роботу іди?! (Панас Мирний). не ма́ти Бо́га й се́рця в животі́. — Та й чув я, що в таборі одчайдушні люципери, не мають Бога й серця в животі (Ю. Яновський).

не ма́ти царя́ в голові́, жарт., зневажл. Допускати невиправдані вчинки; діяти нерозумно, несерйозно і т. ін. Царя в голові, як мовиться, не мають, а туди ж, керувати (З газети). не ма́ти Бо́га в животі́, а царя́ в голові́. — Хай тільки (пан) одбере… Я йому такого пущу півня!..— грізно каже Чіпка. Дід аж не стямився.— Що це ти кажеш, сину? Чи ти не маєш Бога в животі, а царя в голові? (Панас Мирний).

підвело́ живі́т (живота́, животи́) кому і без додатка. Хочеться їсти. От аби у добру пору Закотилась Грушка в нору, Мав би кріт Собі обід. А тим часом Чує кріт — Підвело йому живіт (М. Стельмах); Пора, братику (їсти). Животи підвело,— мовив він, скривившись (Панас Мирний).

підтяга́ти (підтя́гувати) / підтягти́ (підтягну́ти) живі́т. Бути напівголодним, обмежувати себе в їжі; недоїдати. Там кухонь польових немає. В тилу владає інших світ. Згубив картки свої в трамваї,— Сиди і підтягай живіт (А. Малишко); От тільки з харчами та з водою у нас тугувато. Що ж, уріжемо пайок, іншого виходу немає. Підтягнемо животи (Д. Ткач).

притя́гує / притягло́ живі́т (живота́) до спи́ни в кого, кому і без додатка, безос. Дуже хочеться їсти комусь; хтось зголоднів. Хтось помішує ложечкою в склянці чай. Скло дзвенить тонко, знайомо, і від того ще більше притягує живіт до спини (Ю. Збанацький); Хіба ж і не щастя після пісної дороги, після сухарів та цибулі, від яких йому вже до спини притягло живота, натьопатись нарешті смачного гарячого борщу (О. Гончар).

тя́гне за живі́т (за печінки́) кого. Хто-небудь дуже хоче їсти, страждає від голоду. Він (Кайдаш) не їв цілий день. Його тягло за живіт (І. Нечуй-Левицький); Живіт йому так скавучить, за печінки так тягне його, їв би, здається, й свічки (А. Тесленко); Деякі (школярі) складалися по копійці купити булку, бо за печінку тягло (Панас Мирний).

у животі́ (аж) пи́щики гра́ють у кого і без додатка. Кому-небудь дуже хочеться їсти. Та й їсти ж таки! В животі аж пищики грають (А. Тесленко).

укоро́чувати / укороти́ти ві́ку (вік, життя́, заст. живота́) кому, чийого і без додатка. Призводити кого-небудь до передчасної смерті. — Помиріться з Олександрою та живіть, як люди, у згоді! Не крайте мого серця на старість, не вкорочуйте мого віку (М. Коцюбинський); — Придавлю, причавлю пана, мов змію підколодну! — і руками показав (Роман), як вкоротить життя Стадницькому (М. Стельмах); — Його (Анхиза) сивуха запалила і живота укоротила (І. Котляревський).

хребе́т чу́хати че́рез живі́т, жарт. Бути дуже худим. — Як ти змарнів, Михайле! — промовив батько,— жовтий як віск, хребет чухаєш через живіт, тільки очі світяться (З газети).

(як (мов, ні́би і т. ін.)) на живі́т, зі сл. галасува́ти, репетува́ти і т. ін. Дуже голосно, сильно. Осатаніла вража баба І крикнула як на живіт (І. Котляревський); (Деревіцький:) Ти чого ж, Петре, так галаснув, мов на живіт? Спокійніше не вмієш розмовлять? (М. Кропивницький); Житці виходили подивитися, хто там так на живіт репетує (Панас Мирний).