Фразеологічний словник української мови
ЖДАНКИ

жда́ники (жда́нки) пої́сти (розгуби́ти). Втратити надію на можливість дочекатися кого-, чого-небудь. — Добрий вечір, — привітався Шамрай.— Добрий,— відгукнулася Мар’яна.— Я вже й жданики поїла, а тебе все немає (В. Собко); Ми ждали, ждали твоєї помочі, та й жданики поїли! (Є. Гуцало); Ждали, ждали, та й жданки розгубили (М. Номис).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЖДАНКИ


матиме такий вигляд: Що таке ЖДАНКИ