ЖАРКО

(аж (і)) не́бу (рідко не́бові) (бу́де (ста́не)) жа́рко. Уживається для вираження найвищого ступеня інтенсивності якоїсь дії, діяльності; активніше, енергійніше і т. ін. вже не може бути. Знов пост (охорона) біжить, клене, аж небу жарко (І. Франко); Пили — аж небові жарко! (Панас Мирний); Захар же, навпаки, зрадів: оце школярка! Якщо і подруги такі, то буде й небу жарко (П. Дорошко); — Бігли, мабуть, так, що небу жарко стало! (О. Довженко).

ні хо́лодно ні жа́рко кому. Кому-небудь байдуже; хтось не звертає уваги на щось. (Середа:) Я стою за Івана — проти Яроша. (Журавель:) Але Івану від цього ні холодно ні жарко (І. Микитенко); Може, чули, мене прозвали Гайяватою. Але мені від того ні холодно ні жарко (Ю. Збанацький); — Ти ж знаєш мій характер! — А мені від нього ні холодно ні жарко (П. Рєзніков).