ЖАЛІТИ

не жалі́ти (не жалкува́ти) (свої́х) ніг. Дуже багато ходити, бігати, незважаючи на втому. Катря не жаліла своїх ніг: скільки хапало духу, мчалася, спотикалася об груду, падала у високі кучугури снігу (Панас Мирний); Попереду в’ється дорога, якою судилося йти, не жалкуючи ніг (М. Упеник).

не жалі́ти рук (сил). Працювати, робити що-небудь з великим напруженням, з найбільшою віддачею. Як вона (Пріська) рук не жаліла, обмазуючи та обліплюючи хату, щоб і холод не заходив зимою (Панас Мирний); Он уже помітили його роботу розумні люди, уже й молоком дарують, бо він таки рук не жаліє і не з лінивих (Григорій Тютюнник); П’єса пройшла з таким успіхом, що після завіси глядачі кинулись на сцену й почали, не жаліючи рук, качати своїх перших артистів (М. Стельмах).