ДЬОГОТЬ

вли́ти в бо́чку ме́ду (в мед) ло́жку дьо́гтю. Зіпсувати все якоюсь незначною, але неприємною дрібницею. — Тарасенко наприкінці влив у бочку меду й ложку дьогтю: — А чи мав підліток злий умисел? (З газети).

ква́цати (ква́цяти) дьо́гтем кого, що, згруб. Ганьбити, обмовляти і т. ін. Колись він умів гнути чи пригинати добрих майстрів.., а тепер доводилося задовольнятися тим, що їхню славу квацяв дьогтем... (М. Стельмах).

ло́жка дьо́гтю (в бо́чці ме́ду). Те невелике, що псує якусь справу, вигляд чого-небудь і т. ін. Отой огріх дійсно виявився ложкою дьогтю, бо прокинулась вона наступного дня з думкою про латку з бур’янів і докір Ніки (З газети).