ДУРІТИ

дурі́ти з жи́ру. Поводити себе нестримано, порушуючи моральні норми (перев. від достатків, високого суспільного становища і т. ін.). (Микита:) Я можу так зробить, що Семен і дутеля з’їсть. (Морозиха:) .. Оце вигадав! Певно, ти, парубче, з жиру дурієш! Одно слово: дука, багатир!.. (М. Кропивницький); Не паразит я, що дуріє з жиру, Що в будні тільки й дума про процент (І. Франко).