ДУР

(аж) дур голови́ бере́ться кому і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані розгубленості, розпачу, приголомшення через важкі клопоти, турботи і т. ін. — Треба бакшиш (хабар) готувати та визволяти Остапа, а де грошей взяти? де? кажіть! Аж дур голови береться… (М. Коцюбинський).

вибива́ти / ви́бити (ви́гнати) дур (ду́рощі, ду́рість) з кого—чого. Суворими заходами впливати на кого-небудь, відучуючи від чогось (перев. поганого, осудливого). — Повірте мені, любий прапорщику, всі вони одним миром мазані: і злодії та бунтівники, і різні там вольтер’янці та автори пашквільних (пасквільних) віршиків. Але ми з них швидко дурість вибиваємо (З. Тулуб); — Виб’ємо з тебе дур! — крикнув Кузьменко і, ковтнувши міцної горілки, взявся за канчук (З. Tулуб). вибива́ти / ви́бити (дур (ду́рощі)) з голови́, без додатка. Після того випадку Максим наче трохи вгамувався. А тут армія, де вибивають дур з голови (інші просилися, щоб додому поближче, Максим же на запитання, де бажає служити, сказав, що на Курилах, — дальшого місця просто не знав) (А. Дімаров); Хоч би хто женився на ній та дурощі з голови трохи вибив (Ю. Збанацький); “Не ви мені, а я собі виберу пару”, — затялася (Орина) на своєму, і ні прохання, ні погрози, н

дур захо́дить / зайшо́в у го́лову кому і без додатка. Хто-небудь у своїх діях відхиляється від норм поведінки, необдумано, безглуздо поводиться. Через тиждень-другий йому (Рубінові) знову заходив дур у голову (І. Сенченко).

дур (уве́сь) спав з кого. Хто-небудь став нормально поводитися, тверезо оцінювати свої вчинки. Як тільки я зостався сам, переможцем, — з мене відразу спав увесь дур (Моє життя в мист.).