ДРУГИЙ

відійти́ (відступи́ти, відсу́нутися і т. ін.) / відхо́дити (відступа́ти, відсува́тися і т. ін.) на за́дній (дру́гий) план. Стати другорядним, неістотним, менш важливим, незначущим. — Були серед них, крім хороших (людей), очевидно, і нехороші, дріб’язкові, заздрісні, злі і взагалі всякі... Але — дивно — тепер ці, останні, забулись, відійшли на задній план, а пам’ятаються тільки оті хороші люди (О. Гончар); Цікаво, що ось минув час, гострота багатьох питань пригасла, деякі проблеми, на які ми насамперед звертали увагу в творах, відступили на задній план, але й повторне читання не виявляється марним (З журналу); Як прийшла (Олена), бровами повела...— так мов одразу посвітлішало в корчмі. Посипалися жарти, заклики з усіх боків. Якось відсунулися на другий план і опришки, і самий Марусяк (Г. Хоткевич); — Людина, яка робить погані діла, чим далі стає гіршою. Хороше “я” відходить на задній план (М. Томчаній); Краківська гімназія.., одержання на

відкрива́ється / відкри́лося дру́ге ди́хання у кого і без додатка. Відчувається приплив нових сил. І сам працює, й іншим дає викластися сповна .. В такій атмосфері .. відкривається друге дихання (З журналу); У мене друге дихання відкрилось — ледь пошивочну майстерню не проскочив (А. Крижанівський).

відсува́ти (відтісня́ти) / відсу́нути (відтісни́ти) на за́дній (дру́гий) план що. Робити або вважати що-небудь менш важливим, другорядним, неістотним. Ніколи в нас не буде часу більше. Потрібен не час, а розуміння, що далі зволікати не можна, відсувати на задній план практичну справу — злочин (З журналу); Війна і революція розпорошили мистецькі сили, відсунули мистецтво на другий план (В. Еллан-Блакитний).

в одне́ (одно́) ву́хо влі́зти, а в дру́ге ви́лізти. Уміти викрутитися з будь-якої складної ситуації, знайти спосіб уникнути небезпеки; бути спритним, винахідливим, хитрим. — Та він тобі в одне вухо влізе, а в друге вилізе — й сама незчуєшся, як нащебече вище носа (С. Васильченко); (Мокрина:) Та ти (Денисе) на словах, як на цимбалах, і помовка про тебе склалася, що у одне вухо влізеш, а в друге вилізеш (М. Кропивницький); — З ходу ловить чужі думки й підіймає їх на всю губернію або приноровляється до них, як вигідніше йому. І він (Кульницький) такий, що в одно вухо влізе, а в друге вилізе (М. Стельмах).

в одне́ (одно́) ву́хо впуска́ти / впусти́ти, а в дру́ге випуска́ти / ви́пустити. Неуважно слухати, не реагуючи або легковажно ставлячись до сказаного ким-небудь. — Що ж, як ти далі і все позабуваєш?..— А про ту заморську нісенітницю, то я в одно ухо впускала, а в друге випускала, та й зовсім-таки не знаю (Марко Вовчок); Дітвора весело лементувала, біжучи босоніж по нерозталому снігу, а звичні материнські погрози вона давно вже в одне ухо впустила, а в друге випустила (З газети).

до дру́гих пі́внів. За північ, до середини ночі. Розтривожена звечора Гафія до других півнів не зімкнула очей (В. Бабляк); Просиділи до других півнів. Діти давно вже спали покотом (Василь Шевчук).

до дру́гого прише́стя, перев. із запереч. не. Дуже довго або ніколи, взагалі, зовсім і т. ін. — Куди ти тютюн ламаєш .. А бодай ти не виліз з того тютюну до другого пришестя! (О. Довженко).

дру́га мо́лодість. 1. Приплив нових сил, творче піднесення у людини поважного віку. То були щасливі дні її другої молодості (З газети). 2. перен. Новий період розквіту чого-небудь. Стародавня наука — хімія зараз переживає другу молодість, яка вже ознаменувалася каскадом справді фантастичних відкриттів (З журналу); З пуском швидкісної лінії до патріарха електричного транспорту (трамвая) ніби прийде друга молодість (З газети); // Оновлення чогось. Обробка різними хімічними сумішами в спеціальних автоматах, як чарівна паличка, приносить речам “другу молодість” (З газети).

зворо́тний (і́нший, дру́гий і т. ін.) бік меда́лі. Протилежний вияв чого-небудь; протилежність. Кожен бере на себе те, що йому під силу, з щоденних клопотів має і копійку, і втіху. Але тут є й зворотний бік медалі: матеріальне може потіснити духовне (З газети); Весна видалась на рідкість дощовита. Це вселяє великі надії на багатий урожай, але є і зворотний бік медалі — дуже неприємний: наступають бур’яни (З газети). за́дня сторона́ меда́лі. Блискучість ідеї, а то навіть форми могли захоплювати до ентузіазму й фанатизму, і багато треба було сторонніх критичних впливів, щоб хоч сяк-так показати й задню сторону медалі (Г. Хоткевич).

з дру́гих оче́й, перев. зі сл. дізна́тися, поба́чити і т. ін. Не із власного спостереження, а за чиїмсь свідченням; від людей, через когось. — Поїдьте в Ковалівку і все самі побачите, а не з других очей… (В. Кучер).

з і́ншої (з дру́гої, не з тіє́ї і т. ін.) о́пери, жарт. Те, що безпосередньо не стосується справи, теми розмови і т. ін. Дуже мене цікавлять — се вже з другої опери — Ваші українські оповідання (М. Коцюбинський); — Сподіваюсь, зрозуміло? — Та це ж уже не з тої опери (З журналу).

з тре́тіх рук. Через когось, не безпосередньо, з чиєюсь допомогою. Вони товарняком дісталися серед ночі до Харкова.., а вдень із третіх рук здобували квитки (С. Журахович); Прийдешні покоління не з третіх рук мають знати, якою ціною здобувалася перемога над Гітлером! (І. Головченко та О. Мусієнко). че́рез дру́гі, тре́ті ру́ки. Основні збутники, діючи через другі, треті руки, використовуючи неповнолітніх, залишаються практично неушкодженими для закону (З газети). че́рез деся́ті ру́ки. Своїм звичаєм, він не брався до діла просто, але колесив, крутився, нюхав, провідував через десяті руки (І. Франко).

і́ншим (дру́гим) ра́зом (кра́щим ча́сом). 1. Згодом, пізніше, колись. Христя зам’ялася.— Багато, бабусю, казати.— А багато, то хай іншим разом — кращим часом (Панас Мирний); Другим разом напишу тобі більше, а тепер бувай здоров (Т. Шевченко). і́ншим ча́сом. Все бачила і чула…докладно описувати не буду, а то дуже довго вийде, нехай іншим часом напишу (Леся Українка); (Галя:) Проказуй (пісню) далі. Слухайте, дівчата. (Маруся:) Хай іншим часом. Далі не зложила (В. Самійленко). 2. Іноді, часом. Він усіх вважав за ленінградців. Іншим разом починав: — Знаєш, друже… Ермітаж відбудували. Саша добре знав, що це не так (О. Гончар).

оберну́тися / оберта́тися дру́гим (і́ншим, те́мним і т. ін.) бо́ком до кого. Різко змінитися (перев. на гірше), стати тяжким, нестерпним і т. ін. Обернулось життя до неї другим, темним, неприбраним, буденним боком (І. Нечуй-Левицький). оберну́тися свої́м страшни́м бо́ком. Багатство — сила. Бідність — слабкість. Ми виховували слабкість. І вона обернулась до нас своїм страшним боком (О. Довженко).

оди́н (одне́) з-пе́ред (пе́ред, попере́д) о́дного. Не дотримуючись порядку, черговості; навперебій. Усі були збуджені, рухливі і один з-перед одного викладали почуті новини (П. Панч); Люди, що товпилися біля віконця, .. почали пхатися один з-перед одного, і той, що опинився першим, .. прогув: — Мені, батьку, он той шмат (Григір Тютюнник); Ті (люди) сунули з хати, один перед одного, аж штовхаються в дверях (Панас Мирний); Одне поперед одного хотіли (діти) чимось прислужитись офіцерам (О. Гончар). одна́ пе́ред дру́гою. Жаби в очереті одна перед другою поспішались виявити, що й вони дотепні заспівати назустріч золотому сонечкові (С. Черкасенко).

одна́ нога́ тут, а дру́га там. Уживається для вираження наказу, прохання або обіцянки дуже швидко сходити, збігати і т. ін. куди-небудь. Кукса незадоволено чмихнув, кинув дідові в спину: — Одна нога тут, а друга там! Ясно?..— Ясно! — гукнув дід за порогом (В. Кучер); До кабінету зайшов вайлуватий парубійко.— Оце! — подав Діденко йому листа.— І щоб одна нога тут, а друга там (А. Головко).

перемина́тися (переступа́ти) / переступи́ти з ноги́ на но́гу. Тупцюючи, виявляти свою ніяковість, нерішучість, збентеження, розгубленість і т. ін. — Мадяри деякий час стояли мовчки… Покашлювали, переминалися з ноги на ногу і мовчали (О. Гончар); З кожним його словом дівчина все більше дивувалася і вже розгублено переминалася з ноги на ногу (П. Панч); Усміхається Марина, і звичайно хороше і неспокійно стає хлопцеві. Переминається з ноги на ногу, вила то на плече перекладе, то зубцями в землю зажене (М. Стельмах); Панас Гичка переступає з ноги на ногу, наставляє старого батька, що слухає сина, сумно похнюпивши голову (Григорій Тютюнник). переступа́ти з одніє́ї ноги́ на дру́гу. Джериха розказувала десятий раз, як її син цієї неділі перший раз читав апостола в церкві, як розгортав книжку, .. і як став, і як переступав з однієї ноги на другу, як засоромився й почервонів (І. Нечуй-Левицький).

пі́сля дру́гих пі́внів. Перед світанком. Кухти не спали, будучи стурбованими раптовим зникненням напівродича. Христя вже кілька разів до хвіртки виходила .. Після других півнів — знову до хвіртки прийшла (А. Іщук).

як соба́ці дру́гий хвіст, зі сл. потрі́бний, тре́ба і т. ін. Уживається для повного заперечення змісту зазначених слів; зовсім не (потрібен, треба). — Жартуй собі, молодий чоловіче, з дівчатами.., а нам вони — як собаці другий хвіст,— вже трохи м’якше зауважив Перегуда (А. Іщук).