Фразеологічний словник української мови
ДРІБНИЦЯ

до дрібни́ць. Повністю. Усе химерне до дрібниць: .. І дрантя вбожества страшне, Терпким пропахле потом, І красномовство мовчазне При каві за табльдотом (М. Рильський). до дрібни́ці. Зайчики, ведмедики, лисиці, перші ляльки, перші книжечки… Згадую тепер я до дрібниці все дитинство сонячне дочки (Д. Луценко).

розмі́нюватися / розміня́тися на дрібни́ці (на дрібно́ту). Витрачати свої сили, життя, енергію на щось малозначиме, другорядне, не варте уваги. Іван лежав і думав. Треба братися за велике, а не розмінюватися на дрібниці (П. Колесник); І скаже суд: “Чи виконав достоту Призначення своє ти на землі, Чи, може, розмінявся на дрібноту?” (М. Рильський).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДРІБНИЦЯ


матиме такий вигляд: Що таке ДРІБНИЦЯ