Фразеологічний словник української мови
ДРАНКА

да́ти дра́нки кому і без додатка. Побити когось. Бог — високо, пан — далеко, а підпанки дадуть дранки (Укр.. присл..).

убира́тися / убра́тися з дра́нки в перепира́нку. Потрапляти з однієї неприємної ситуації в іншу. — Утечи! — зареготав Назар.— Мандрівочка — рідна тіточка…— А ти ось що лучче (краще) скажи: куди втікати? ..Із дранки та вберешся в перепиранку… (Марко Вовчок).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДРАНКА


матиме такий вигляд: Що таке ДРАНКА