ДРАНИЙ

як (дра́ний (діря́вий)) чо́біт, зі сл. дурни́й. Дуже, надзвичайно. — Ото я дурний як чобіт,— воркотів сам до себе Іван, сидячи знов з люлькою в зубах на лавочці (І. Франко); — Дурний ти, Вікторе, як драний чобіт,— відповів на те Твердохліб і, сплюнувши, пішов геть (І. Цюпа); (Терешко:) Ой, Грибок, дурний ти як дірявий чобіт.. Час уже своєю головою думати (М. Зарудний).