ДРАЖНИТИ

дражни́ти (дратува́ти) соба́к. 1. заст. Старцювати, жебракувати. Се (ті), що з порожніми сумками Жили голодні під тинами, Собак дражнили по дворах (І. Котляревський); (Відьма:) Я собак дражнила попід вікнами з старцями (Т. Шевченко); Не знають (брати) сердешні, що їм і чинить: ні за що купить і шматка хліба, а попід вікнами собак дратувать — сором (О. Стороженко). 2. ірон. Ходити по чужих дворах з якими-небудь справами, проханнями. — Свириде Яковлевичу, пособите мені (вчителеві) зібрати учнів до школи? Дражню собак по селі, записую школярів, а батьки їх утаюють від мене (М. Стельмах).