Фразеологічний словник української мови
ДОРОГИЙ

дорого́ю ціно́ю. Великими зусиллями, напруженням або завдяки багатьом втратам, значним ускладненням, по́ступкам і т. ін. (Химка:) Дорогою ціною той спокій достався мені: честі позбулася, лихої слави набулася (Панас Мирний); Народ .. дуже дорогою ціною окупив перемогу над фашизмом (Я. Галан); Телефон, який Петренко-Валуа виборов дорогою ціною принижень, довелося перевести на тестя, який жив у сусідньому під’їзді (А. Крижанівський).

з дорого́ю душе́ю. Охоче, з великим задоволенням, з радістю. (Храпко:) Нуте лиш, я вам оце дільце припоручу. (Печариця:) Я з дорогою душею, та чи втну його? (Панас Мирний); А я б і справді з дорогою душею зараз би до вас вибралася, дарма, що тепер північ і надворі негода (Леся Українка); Артем розповів Христі, що це за родичі, що за люди: щирі, привітні. З дорогою душею приймуть її (А. Головко); // З готовністю. Вихристюк з дорогою душею дав би експедиції все, що просять, а то й більше, але ж така невправка по господарству (О. Гончар).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДОРОГИЙ


матиме такий вигляд: Що таке ДОРОГИЙ