ДОВІЧНИЙ

відійти́ / відхо́дити у ві́чність (у дові́чний сон), уроч. Померти. Минуло п’ять років відтоді, як відійшов у вічність великий сонцелюб — поет-академік Максим Тадейович Рильський (З газети); Буде у Сурамі Велике свято — пам’ятник відкриють Незламній поетесі-войовниці (Лесі Українці), Що там у сон довічний відійшла (М. Рильський).