Фразеологічний словник української мови
ДОВІКУ

відни́ні й дові́ку. 1. Ніколи. Співає народна дума: Що та слава Не вмре, не поляже Однині й довіку (Панас Мирний). 2. Назавжди. — Будь,— кажу (чоловікові),— ти проклят однині й довіку (І. Нечуй-Левицький); (Деїфоб:) Ну, пам’ятай, як тільки Бог звелить сказать “не згода”,— до тебе ймення зрадниці пристане віднині і довіку (Леся Українка).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДОВІКУ


матиме такий вигляд: Що таке ДОВІКУ