ДІТИСЯ

де (куди́) діва́тися / ді́тися (поді́тися), зі сл. не зна́ти. Чим зайнятися, щоб уникнути нудьги, апатії, почуття самотності і т. ін. Розійшлась моя фантазія до того, що не знав куди діватися, особливо вечорами, просто не міг сидіти дома і виходив на вулицю (В. Винниченко); Максим не знав де подітися, що з собою робити в такім клопоті (В. Стефаник); Першу зиму Олені було так тяжко і так сумно, що вона не знала, куди подітися (Григорій Тютюнник).

ні́де (нема́є куди́, ні́куди і т. ін.) діва́тися / ді́тися. 1. Немає іншого виходу; не можна інакше. — Він (Гальванеску) має робити вам операцію? — .. Дійсно, маленьку операцію… Однаково ж більше нікуди діватися (Ю. Смолич); Всі кажуть: треба заплатить. Віддав я копу — ніде дітись (Л. Глібов). Найшли (сестри) зілля, накопали І стали варити. Заплакали, заридали… А нема де дітись, Треба варить (Т. Шевченко). 2. Треба сказати, визнати правду, істинно так. — Нікуди діватись, випиваю, бо як тебе частують, то треба ж не по-песьки, по-чеськи (Марко Вовчок); — Що ж будем діяти: злякавсь, нігде дітись. Ніколи тепер переполох виливати (Г. Квітка-Основ’яненко).