ДІСТАТИСЯ

дістава́тися / діста́тися в ру́ки чиї, кому. Переходити під чию-небудь владу; ставати чиєюсь власністю. 1648 р. Високий Замок дістався в українські руки. Через те ціле місто (Львів) було на ласці Хмельницького і зложило йому викуп (І. Крип’якевич).

діста́лося пе́рцю з ква́сом кому. Хто-небудь зазнав багато горя, страждань, перебував у скрутному становищі. — Я, Юхим Петрович Басов, на германській був війні. Ну, і звісно, перцю з квасом Там дісталося мені… (В. Бичко).

діста́неться на горі́хи (на кисли́чки, на бу́блики) кому і без додатка. Хто-небудь буде покараний за якусь провину. — Іди сюди, волоцюго..! З тебе все лихо встає. Іди й ти (Василю) за нами. І тобі дістанеться на горіхи,— сказав він (Панас Мирний); Він, замість олії, підлив гасу — переплутав пляшки. Дісталося на горіхи (В. Минко); — Це вірно,— підтримав інший селянин.— Бува Костур повернеться, то дістанеться нам на кислички (Л. Юхвід); Я й мамі не казав за гадюку, бо знав, що мені б досталось (дісталось) би на бублики (І. Нечуй-Левицький).