ДІРКА

ді́рка з (від) бу́блика. Абсолютно нічого. — Мовчи, Марино..,— не вгавав Левко.— Що я там маю з того шоферування? Дірку з бублика (В. Кучер); — Ця справа не варта дірки з бублика (М. Зарудний); Начальству — ордени, а споживачеві — дірка від бублика (З газети).

ді́рка на ді́рці. Дуже порваний, пошматований (про одяг). Кривоніс натяг на чуприну яломок без верха, підбитий вітром, в котрому була дірка на дірці (І. Нечуй-Левицький).

до діро́к, зі сл. зачи́тувати. До зовсім пошарпаного, затертого вигляду. — Знаєш,— даси кому газетку — зачитують до дірок. Незручно, коли газета неохайна (Остап Вишня).

затика́ти (затуля́ти) / заткну́ти (затули́ти) дірки́ (ді́рку). 1. чим. Наспіх, частково заповнювати нестачу в чому-небудь. А проте є, кажу, у мене обрисків зо два .., може, Ви ними заткнете дірку замість другої частини “Повії” (Панас Мирний); Важко було заткнути всі дірки в бюджеті мізерною зарплатою оркестранта (Л. Дмитерко). 2. ким. Використовувати кого-небудь з корисливою метою там, де виявляється на те потреба. — Подивися хоч раз навколо себе і побачиш, чого ти вартий. Адже тобою завжди дірки затикають, а ти — задоволений, радий! (М. Ю. Тарновський); — Не ставай за пасічника в Грицая! Чуєш? Він кепкуватиме з тебе .. Затуляє мною дірку на один місяць, а на ціле літо не просить до себе за пасічника (І. Нечуй-Левицький).

лата́ти (зала́тувати) / залата́ти (полата́ти) дірки́ (ді́ри) чиї, чим, у чому і без додатка. Частково задовольняти потреби в чомусь украй необхідному. Коли то він уже позбудеться цих боргів, щоб міг працювати на себе, не на те, щоб латати дірки!.. (А. Крушельницький); Якщо ми не ліквідуємо дефіцит бюджету, не перейдемо на нові методи управління, ми постійно лататимемо дірки і ніколи не пошиємо костюма, гідного такої великої країни (З газети); Гітлерівці змушені все частіше залатувати дірки на східному фронті, перекидаючи дивізії з Франції, Голландії, Бельгії (І. Цюпа); Орали, сіяли, сподівалися, що літо полатає ті дірки, яких набрала довга, голодна і холодна зима (О. Кониський); — Хіба ти забула, що я своїми крейцарами полатав твої діри? (І. Франко). залата́ти (хоч одну́) ді́рку (діру́). Завдаток же взяв у економії?.. — Яку тільки дірку ним залатати? — зітхає Василина (М. Стельмах); Гроші — невеликі, правда, а

ма́ти ду́лю ((лиху́) тря́сцю, ді́рку від бу́блика і т. ін.), зневажл. Нічого не досягти, не одержати, нічим не володіти і т. ін. — Де голова добрий, там і посіється, і вироститься. А поганий, то скільки не кажи — дулю матимеш (З журналу); За таким чоловіком лиху трясцю матимеш, а не черевики (М. Стельмах).

не ва́ртий (не варт) ви́їденого яйця́ (ви́шкварки, ді́рки з бу́блика, фу́нта кло́ччя і т. ін.). Якого можна не брати до уваги, яким можна знехтувати; який не має ніякого значення. — Агроном не мусить його цікавити. Плювать йому на агронома з його копійчаними таємницями, що, напевне, виїденого яйця не варті (О. Слісаренко); Уся Терехівка засміє Гуляйвітра. А взагалі, справа вишкварки не варта. Даремно він бідкався (В. Дрозд); Я був у Сосонці, розмовляв з народом, з товаришем Колядою, і знаю, що ця справа не варта дірки з бублика (М. Зарудний); — Ваша гвардія не варта фунта клоччя. Маєте гармати? Полковник здвигнув раменами (І. Франко). не ва́ртий і то́рби сі́чки. Коли вони (народовці) думають, що така самостійність неможлива, то тоді і ціла їх балаканка про всяку іншу самостійність не варта й торби січки (І. Франко).

світи́ти дірка́ми. Бути дуже старим, не придатним для використання. Із шести крил (млина) осталося тільки троє, та й ті дірками світять (С. Васильченко); — Бачила б ти цю посудину навесні… Не човен, а кістяк мертвий лежав у кучугурах, дірками світив, розсохся зовсім (О. Гончар).