ДІЛО

без ді́ла. 1. кому. Непотрібний. — Мовчи й ковтай повітря, — сказав йому Чубенко,— я саме переправляю через річку поранених і полкове майно, а ввечері і я рушатиму слідом, і підмога мені без діла (Ю. Яновський); Постувати чи не постувати — все це було йому без діла (З журналу); // Без будь-якої потреби. — Пізніше, коли дорогу узнали в поле та в ліс, то й не вилазили з їх і за ділом, і без діла (С. Васильченко). 2. Вільний, незайнятий. Все, що я на себе взяла, я зробила. Правда, я людина без діла.., але зате у мене єсть такі перешкоди, яких ви не маєте (Леся Українка).

вели́ке ді́ло. Уживається для вираження важливості, значущості чого-небудь. Прикинув (Варчук), що мати в губернії таку руку — велике діло й, мало не зітхаючи, промовив: “Прямо і не знаю, чим, Яремо Івановичу, вам віддячити” (М. Стельмах); // ірон. Уживається для вираження чого-небудь не вартого уваги. А Щука на своє хилила: Ет, вигадки! Велике діло — миші (Л. Глібов).

грі́шне ді́ло, заст., жарт. Що-небудь осудливе, не зовсім законне або узвичаєне. Впіймавшись десь на грішному ділі, старшина намагався будь-що перейняти всю вину на себе, вигородити свого командира (О. Гончар).

грі́шним ді́лом, розм. 1. Уживається як визнання власної чи чиєїсь провини, допущеної помилки і т. ін. — Я, коли прочитав копію твого зізнання, грішним ділом, гадав, що ти щось думав (М. Стельмах); — А я, грішним ділом, думав, що ти малий ще, а виходить, що маю сина — активного культурного діяча сільської просвіти (А. Іщук). 2. Уживається як форма вибачення (вибачайте, перепрошую). Мій Діденко не витримав, та таки, грішним ділом,— як лайнеться (Ю. Яновський); — Їжте, пийте, та не подумайте, грішним ділом, що таке може тривати щодня (В. Земляк).

ді́ло ви́горіло; спра́ва ви́горіла, прост. Усе успішно завершилося; все буде гаразд, добре. Я рада Вашим звісткам .. Сподіваюсь, що із “Хліборобом” (газетою) діло вигорить (Леся Українка); — Гаразд, гаразд, Андрійку! А, може, раптом твоє діло й вигорить,— сказав Бойчук (О. Бойченко); (Залеський:) Дивись ти, яка гонориста. Люблю таких. Але ваша справа, добродію Савуляк, тю-тю-тю — не вигоріла (В. Собко).

ді́ло в шля́пі, фам., рідко. Усе гаразд, як слід; все йде успішно. Лисицю з курника Осел до себе кличе: — Ну, як діла на даному етапі? Лисиця каже: — Діло в шляпі! (В. Іванович).

ді́ло йде / піде́. Що-небудь успішно вирішується. От і перша гілляка. Тепер уже діло піде швидше. За хвилину він уже на вершечку (дерева) (Ю. Смолич); В системі виховання він (Гнат), звичайно, нічого не тямить, зате переконаний, що без нього там діло не піде (Григорій Тютюнник).

ді́ло мале́ньке (зневажл. теля́че) чиє. Що-небудь не стосується когось; хто-небудь не повинен втручатися в якісь справи. — А твоє діло маленьке,— сердито озвався хтось із .. кутка (Ю. Збанацький); — А чого мені радіти..,— огризнувся старий Кажан .. — Моє діло маленьке, мірошницьке,— підкрути та й сядь (І. Цюпа); — Нехай про це, пане підполковнику, думає політичний відділ, а наше діло — теляче (М. Стельмах).

ді́ло не втекло́ рук чиїх. Хто-небудь причетний до чогось. Як стали гомоніти по селу про голову й писаря, Грицько .. перший сповістив про це Христю й .. присягався, що те діло не втекло Чіпчиних рук (Панас Мирний).

ді́ло не ста́не за ким—чим. Затримки не буде. — Який же в нас батюшка розумний .. Хоч в архиреї висвячуй його.— Прийде час — і висвятять, за цим діло не стане,— байдуже говорить господар (М. Стельмах); — За реманентом діло не стане, тільки вугілля малувато (Григорій Тютюнник); — За платою діло не стане,— сказав Юрій (Ф. Бурлака).

ді́ло нехи́тре. Немає нічого складного; дуже легко. — Оце в них кулемет,— показав пальцем дядя Гриша.— Якби вдалось: Митько ось береться його зіпсувати.— А діло нехитре,— вставив партизан.— Непомітно у дуло запхнув щось і готово! (А. Головко); — Сама знаю, що борг не легке діло, позичити — діло нехитре, хитріше віддавати (М. Стельмах).

ді́ло рук чиїх. Хто-небудь причетний до якої-небудь справи, події і т. ін., винен у чомусь. (Комендант:) Горожани! Смерть короля Завойовника — діло ваших рук. Не може бути, щоби в цілому місті нікому не був би відомий злочинець (Я. Мамонтов); // Хто-небудь є творцем чогось. Місто, що розсипалось по долині над морем, не здавалось мені ділом людських рук, а просто пейзажем (Леся Українка).

ді́ло труба́ (таба́к, ва́кса) чиє, ірон. Комусь зовсім погано; у когось дуже погані, зовсім безнадійні справи. Кукса хоч і п’яний був, але подумав трохи і бачить, що діло його труба (В. Кучер); (Хома:) Ваші бороняться. Тільки табак діло їхнє: стрілять нічим! (Я. Мамонтов); — Який перший потяг, з тим і їду. — Хм. Діло вакса,— кінчив Черв’як (І. Микитенко). ді́ло тютюно́м па́хне. Він раніше за нас… пронюхав, що його діло тютюном пахне (Д. Прилюк).

ді́ло хазя́йське. Байдуже; роби (робіть), як знаєш (знаєте). — Прошу вас! З чого ж почнемо? — То вже діло хазяйське (Остап Вишня).

добира́ти / добра́ти ді́ла (ла́ду́). Розбиратися в чомусь. В хаті справили такий крик, що трудно було добрати діла, хто що говорив і до чого (Грицько Григоренко); — Так от .. тут я щось одразу не розібрала і тепер не доберу ладу! — одповіла Люба (Олена Пчілка); // Розв’язувати щось, знаходити відповідь на якесь завдання. — Оце тобі, Антоне, книжка, — сказав Василь Семенович, подаючи йому задачника. — Тут усяка тобі задача — немов загадка: поморочиш голову, поки ладу добереш (С. Васильченко).

до ді́ла. 1. Доречний, доладний. Чоловік дослухав, потім .. сказав: — Все оце дуже чуло сказано, але не до речі, а от саме перше слово було до діла (Леся Українка); Фраза була не до діла, в ній не було ні запитання, ні наказу (Ю. Смолич). 2. Доречно. Коли ж що скаже (Галочка), то усе до діла, усе розумно та з порядком (Г. Квітка-Основ’яненко); Щоб приховати свій настрій, намагався (піп-розстрига) бути невимушеним, лихословив до діла і без діла (П. Панч). 3. рідко. Насправді, точно. Що вони (козаки) там замишляють? Ніхто навіть до діла й не знав (А. Головко). 4. що, зі сл. привести, довести. У відповідний стан. Поралася з тістом довго .. Тихін галушки був собі замісив. Призвела їх до діла (А. Головко).

дохо́дить / ді́йде до ді́ла. Настає момент діяти. — Турма… отара…— думав він (Семен), — а не громада.— Сеє-теє, теє-сеє, а як дійде до діла, то й розтечуться, розповзуться, як тая купа черваків (черв’яків) на сонці (М. Коцюбинський).

за ді́лом. При необхідності, коли треба. Молодиці повбігали в гостинну за ділом і без діла і вештались по покоях (І. Нечуй-Левицький); — Коли дорогу узнали в поле та в ліс, — то й не вилазили з їх (них). І за ділом і без діла (С. Васильченко).

за чим ді́ло ста́ло? У чому причина затримки, що заважає. (Любов:) Мені власне сі діти подобаються. Я б навіть готова взяти їх до себе. (Орест:) За чим же діло стало? (Леся Українка); Неодмінно треба звільнити (заарештованого). І — негайно.— Ну, то за чим же діло стало,— перший озвався вусатий солдат (А. Головко).

іти́ / піти́ в ді́ло. Знаходити застосування; використовуватися, не пропадати. Відходи лісопилки ідуть в діло (З газети).

ка́їнове ді́ло, книжн. Підступні, лукаві вчинки; зрада, убивство. (Іван:) Для неї (батьківщини) і про рідного сина забудеш, коли цей син звівся нінащо й каїнове діло чинить (Я. Галан).

куди́ твоє́ (рідко ва́ше) ді́ло, ірон. Уживається для вираження захоплення чи здивування ким-, чим-небудь. — Вийшла в тамбур подихати, коли бачу — він на пероні. Не у спецівці.., а в гарному коверкотовому костюмі, в сірій кепці, з чемоданчиком — куди твоє діло! (Ю. Мушкетик); Купив (Юхим) лоша .. І вже так його кохав, так доглядав, що куди твоє діло (Григір Тютюнник); — Е,— скажете ви, то ж большак (великий шлях). Шлях, куди ваше діло. Ви спробуйте попід вербичками, по отій крутій дорозі проїхати. Ото штука! (О. Ковінька).

лі́зти не в своє́ ді́ло. Втручатися в що-небудь, не будучи компетентним або викликаючи чиєсь незадоволення. (Черепань (Лисенку):) Не лізь не в своє діло! На таких метких у нас теж вуздечка знайдеться (Ю. Мокрієв). лі́зти не в своє́. Той же чабанський гонор не дозволяв йому бути причепливим, лізти не в своє (О. Гончар).

ма́йстер своє́ї спра́ви (свого́ ді́ла). Людина, що досягла високої майстерності, досконалості в чому-небудь; кваліфікований фахівець, виконавець, прфесіонал і т. ін. Нести культуру в побут на високому професіональному рівні можуть лише майстри своєї справи (З журналу); Чудовий майстер своєї справи. Він досконало оволодів технікою, знав всі “секрети” виробництва (З газети); А секретар знову заговорив про батька, .. про те, який це був майстер свого діла (О. Гончар); На весіллях як танцюристи, так і музиканти були майстрами свого діла (Весілля).

ма́ти спра́ву (ді́ло). 1. з ким—чим. Вступати в якісь стосунки з ким-небудь, підтримувати зв’язки з кимсь, з чимсь. — Я з Оленкою буду справу мати. Ми вже з нею якось порозуміємося,— хитро підморгнув Гнат (В. Кучер); Ватаг був з нього перший на всі гори, приймав на увагу (він) не людей, з котрими буде мати діло, а полонину (Г. Хоткевич); Кожний вам скаже, що то хата Ілька Чубатого, .. з яким мають діло тільки його приятелі (В. Винниченко); — От ще новина: я вже не маю ніякого діла з “Дзвінком” (Леся Українка); // з ким. Зустрічатися, стикатися з ким-небудь. Він зрозумів, з ким має справу. Знітився, зів’яв під твердим поглядом дівчини (Д. Ткач); — Ти знаєш, з ким нам доведеться мати справу на цьому плацдармі (О. Гончар); Гиря остаточно переконався, з ким має діло. Він глянув на Миколу спідлоба (В. Гжицький); Бач, уявив, поганець, що має діло з тетерваком, якого легко можна накрить сільцем підступності (Василь Шевчук).

між (по́між, про́між) ді́лом. Принагідно, без спеціальної мети, користуючись нагодою. Потім так, проміж ділом, навіть не підіймаючи голови, спитав (кочегар) у бородатого чоловіка..: — Продаси? — Продам (Д. Бедзик).

моє́ (ва́ше, його́ і т. ін.) ді́ло сторона́. Що-небудь зовсім не стосується когось; хтось не має ніякого відношення до чогось. — А ти тут при чім? — Як при чім? — енергійно підхопився з ослона Яцуба.— Тут хати палитимуть, а моє діло сторона? (О. Гончар); Кажан .. цідив крізь зуби:..— Звісно, ваше діло сторона, а моє ні! (М. Хвильовий). моє́ (на́ше) ді́ло збо́ку. Посланець здвигав раменами — не знаю, мовляв, наше діло збоку (Г. Хоткевич).

мо́кра спра́ва; мо́крий вчи́нок; мо́кре ді́ло. Злочин, пов’язаний з убивством або кровопролиттям. — Еге,— сказав собі бургомістр,— цей хлопчик був коло мокрих справ! (Ю. Яновський); Мотя, прозваний Мокрим, десь, певне, за його “мокрі” вчинки, був цікавий, проте, не тільки хулігансько-злодійською славою (Ю. Смолич). мо́кра і суха́ спра́ва. Допиталися організаторів цього маскарадного загону. Це були .. найняті ватажки нальотчиків, спеціалісти мокрої і сухої справи, матроський цей загін мав зрадити при слушній нагоді (Ю. Яновський).

не ді́ло. Не варто, не годиться, не слід. Не діло багато говорити (Укр.. присл..); Так працювать не діло, пошкодиш і собі (В. Сосюра).

не ма́ти (нія́кого) ді́ла до кого—чого. Не цікавитися ким-, чим-небудь. Часом батьки не мають ніякого діла до того, чим займаються у вільний час їхні діти (З газети).

не твого́ (мого́, його́ і т. ін.) ро́зуму (ума́, но́са) ді́ло. Хто-небудь не повинен втручатися; кого-небудь не стосується щось. Коли дівчина зрозуміла, що то з торгу продають її молодість, ускочила в хату з плачем.— Тату .. Нікуди я не піду від вас…— А це не твого розуму діло! (М. Стельмах); — Послано тебе орати, так ори.— Ти розумний вказувати, а попробуй сам. Норми такі попридумували, що доки віл виконає, сам ляже в борозну.— Не твого розуму діло (Григорій Тютюнник); — Доки вже вони (багатії) будуть і драти? — Не нашого то ума діло .. Сказано — дай, то й віддай (Панас Мирний); (Семен:) Ти даремно ображаєш Оксану. (Андрій:) Не твого носа це діло (З. Мороз); // Хто-небудь не розуміє, не здатний розібратися в чомусь. — Ет, одчепись! Не твого розуму діло. Неблагочестиво для мене голитись та чепуритись,— одказував Соломії Роман (І. Нечуй-Левицький).

нечи́сте ді́ло. Щось підозріле, пов’язане з порушенням узвичаєних норм, законів і т. ін. — Він відвів мене в сосни й каже: “Хочеш Троянівку побачити.” Я насторожився, думаю: “Тут .. діло нечисте” (Григорій Тютюнник).

обкрути́ти (обла́годити, оброби́ти і т. ін.) ді́льце́ (рідше ді́ло, спра́ву). Вигідно здійснити, уладнати що-небудь; спритно, вміло досягти успіху в чомусь. Вийшовши з хати Онисі, Корній Корито, занепокоєний, зупинився на вулиці. Ну, здається, обкрутив він дільце. Не випорсне вона з його рук (І. Цюпа); І він (Федір) відчув, що заздрить Максимові. Бач, як облагодив дільце! Тут справжні трагедії відбуваються, а він тим часом робить своє (Д. Ткач); Можна впрохати тітку Мотрю, вона це діло облагодить (М. Коцюбинський); В цій же Карпилівці Боровець обробив таке дільце, що прославився як аферист вищої гільдії (Ю. Мельничук). обтя́пати спра́ву, зневажл. Потьомкін самовдоволено прошкрьобав своїми масивними штиблетами по світлиці, як ліверант, що добре обтяпав справу і сподівається гарних баришів (С. Добровольський).

па́ном ді́ло, заст. Дуже добре, розкішно, безтурботно. Мірошник паном діло жив (П. Грабовський); — Їхали собі тисячу кілометрів паном діло, аж тут мало не одубіла (В. Земляк); // Жити дуже добре. — Господи, які то діти в людей! .. То золото, а не Іван. Він того й батька піддержує добре.., та й сам паном діло (А. Тесленко).

пе́рше ді́ло. Найкраще. — Сирок — перше діло для мозкової діяльності…— Пивка б для мозкової… (А. Крижанівський).

пе́ршим ді́лом. Передусім, насамперед. Зробивши як слід контракт у нотаря, Згода першим ділом пішла до Незгоди (І. Франко).

плюва́ти ді́ло. Дуже проста, легка справа. — Я тепер за отрока при їх благословенії. Так що тепер мені і в вівтар зайти — плювать діло (І. Микитенко).

по́ки суд та ді́ло. Не чекаючи, не зважаючи на те, що колись настане, з’ясується і т. ін. Поки суд та діло, давайте по чарці (М. Номис); — Поки суд та діло, нам треба домогтися окремого клаптя землі для осідку війська (козацького) (С. Добровольський); — Станичного якраз не було, і затриманих, поки суд та діло, зачинили у клуні (М. Олійник).

пропа́ща спра́ва; пропа́ще ді́ло. Що-небудь безнадійне, приречене на невдачу; даремна річ. — Да, Юхиме, діла! Якщо і такі вже, як Євмен, пішли від нас,— пропаща справа (А. Головко); — Теплов був, мамо, у вас?..— Був, щоб намовила тебе подати цариці просьбу про родовий гетьманат; казав, що так буде краще: бо цариця побоїться полковників, і то буде пропаща справа, а от коли ти подаси сам, тобі, мовляв, вона повірить, бо всі Розумовські її родичі, вірні підданці (М. Лазорський); — Їй же богу, я її не пускав! А вже де жінка вмішається, то й пропаще діло (І. Нечуй-Левицький).

пусти́ти / пуска́ти в ді́ло (в рух). Застосувати, використати що-небудь. Марина .. казала: — Бач, якби не я, то ви б і не догадалися горіле (борошно) в діло пустити! А тепер як літа діждемо, назад добрим вернемо (Панас Мирний); Слідчий пустив у діло свої кулаки… (І. Багряний); Андрій зразу пустив у рух свій винахід з галошами, й цей винахід .. миттю прищепився (І. Багряний).

роби́ти / зроби́ти своє́ (ді́ло). Виконувати те, що належить, що потрібно, необхідно. Старости робили своє діло: вони умовляли.. Сикліту Британову віддавати дочку за Василя Мітлу (Грицько Григоренко); // Діяти відповідно. Зусилля наших шістьох рук, щира робота Тайах і наша, горілка в роті й шлункові — зробили своє діло. Незнайомий остаточно прокинувся (Ю. Яновський).

святе́ ді́ло. 1. Найкраще. — В вас такі нікчемні кубки, що ні в віщо гаразд і налити. Святе діло наші січові коряки (П. Куліш); (Маруся:) Хто його вигадав — спати влітку в хаті. Святе діло — в садочку, та й під вишеньками (С. Васильченко); — Нудьга .. Ненавиджу оці оборони! Копай і копай без кінця. Святе діло наступ (О. Гончар). 2. Благородна, добра справа. — Не турбуйтесь,— сказав він.— Все буде добре.— А я й не турбуюсь .. За святе діло й умерти легко… (О. Гончар). 3. Добре, прекрасно. — Ось гляньте, які молодці! На Січ їх скоро пошлю!..— Святе діло (О. Довженко).

сло́во не розхо́диться з ді́лом у кого, чиє. Хто-небудь завжди виконує обіцяне або діями підтверджує сказане. У Бізона слово ніколи не розходилося з ділом і переінакшувати планів він не любив (О. Слісаренко); Хоробрий начальник донців .. Його слова не розходилися з ділом (С. Добровольський). слова́ розхо́дяться з ді́лом. Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться (Укр.. присл..).

те́мне ді́ло. Щось незрозуміле, надто заплутане. То все.., звичайно, темне діло, щоб відвести очі. Але про це ж умовились вони (А. Головко); // Погані вчинки, дії, які викликають осуд. Здається, саме тоді Кметь і рішив піти на це темне діло (М. Хвильовий).

це ді́ло. Уживається на знак згоди з чим-небудь, підтвердження чиїх-небудь слів, думок, переконань і т. ін. — А я женитися не думаю,— відповів Рубін з серйозністю .. — До тридцяти років не оженюся.— І це діло,— відповів Каленик Романович.— Поспішати нікуди (І. Сенченко).

чо́рне ді́ло; чо́рна спра́ва. Підступні вчинки, які викликають огиду, осуд. Коли мадяри хотіли підпалити село, почали партизани по них стріляти .. Мадярські катуни не встигли зробити своє чорне діло (Нар. опов.); Аж кров мені в обличчя пахнула, як здумав, на яке чорне діло мало згоди не дав (Ю. Мушкетик).

яке́ (що за) ді́ло кому, чиє, грубо. Кого-небудь це зовсім не стосується. — Що ж ти й справді знущаєшся над жінкою? — А твоє яке діло? — тільки й міг сказати Степан (Г. Хоткевич); — Галочко!.. чого ти боса вийшла?..— А тобі що за діло! (Панас Мирний). кому́ яке́ ді́ло. Найдорожче їм (селянам) земля, і кому яке діло, чи буде на ній ще одна людина (М. Стельмах).

як (коли́) прихо́диться / прийшло́ся до чо́го (до ді́ла), безос. За умови, що треба діяти, робити щось; при потребі, при можливості. Треба, щоб і ми любили один одного .. коли до чого приходиться, один за одного страждали і біду терпіли (Г. Квітка-Основ’яненко); Спитаєшся пня й колоди, як прийдеться до чого (М. Номис); От наші критики не такі лицарі і коли приходиться до діла, то ставлять в одну лінію і поетів і поетес (Леся Українка); — Цілий рік трубили про ту кукурудзу, а як до діла прийшлося, то всі по кущах!.. (В. Кучер).