ДІЙТИ

дійти́ (до) літ (свої́х). Стати дорослим, вирости. Як дійшла вона літ своїх, то я без клопоту хліб їла: вона й зробить усе, й догледить усього (Марко Вовчок); По інших сторонах то навіть підлітків по школах учать про те, .. які вони матимуть права і обов’язки, коли дійдуть до літ (Леся Українка).

добира́ти (дохо́дити) / добра́ти (дійти́) смаку́. 1. в чому і без додатка. Відчувати задоволення від їжі, питва. Він хоч і хильнув удвоє більше за двох, але тільки зараз оце починав смаку добирати (Я. Баш); Проценко мовчав, ковтаючи чай .. Він ніяк не доходив смаку (Панас Мирний). добира́тися смаку́. В роті в його від випивки мов потерпло — німіло, він уже не добирався ніякого смаку ні в чому (Панас Мирний). 2. в чому. Поступово захоплюватися чим-небудь; виявляти інтерес, любов до чогось. Любов Прохорівна добрала смаку в науковій праці свого Женічки (Іван Ле).

дохо́дити / дійти́ до вух (до ву́ха) чиїх (чийого), кого. Ставати відомим кому-небудь. Данило хоче докладно знати, що діється в Галичі. Дійшло до його вух, що бояри знов гострять супроти нього зуби (А. Хижняк); — Як скажу, що служба мені не до вподоби, то це часом може дійти до вуха начальника (І. Нечуй-Левицький).

дохо́дити / дійти́ до живо́го (до (сами́х (живи́х)) печіно́к) кому і без додатка. Дуже діймати кого-небудь чимсь; дошкуляти комусь. До живого нікому не доходило: чужа болячка не болить, чужа потилиця не свербить — тільки бідній матері допекло (А. Свидницький); Вони (пани) собі повбирались в управу, лущитимуть з нас грошики та й ні гадки! — А нашому братові дошкуля, до самих печінок доходить,— веде річ перший (Панас Мирний); Вона не чула ще від нього приязного слова, не мала поради! І так вже їй остогидло, так остобісіло, до живих печінок дійшло! (М. Коцюбинський).

дохо́дити / дійти́ до клубо́чка. З’ясовувати що-небудь, розкривати щось заплутане. Тут усе явиться, усе відкриється по ниточці, як кажуть, дійде і до клубочка (Г. Квітка-Основ’яненко); Поліз (Чижик) у шафу з старими ділами. Перекинув одно, перевернув друге, заглянув у третє, в п’яте, в десяте — натрапив на слід, піймав нитку — та разом з Шавкуном дійшли до клубочка (Панас Мирний).

дохо́дити / дійти́ до кра́йнощів. Переступати межу, перевищувати міру в чому-небудь, діючи запопадливо, необдумано і т. ін. До крайнощів, як то кажуть, не дійшло. Але .. наші хлопці не одмовили собі в приємності побешкетувати з радощів (Ю. Яновський).

дохо́дити / дійти́ (до) кра́ю. 1. Досягати найвищого рівня, виявлятися найбільшою мірою. Зима тисяча дев’ятсот двадцять четвертого року була сніжна й дуже сувора. Люті морози доходили краю й не попускали (О. Довженко); Повинно щось статися. Напруження дійшло до краю. Наближається гроза (О. Довженко). 2. Закінчуватися, завершуватися. Осінь виразно конала вже, доходила краю, та ще пручалася з останніх сил (О. Левада). дохо́дити кінця́. Ще палаців зали високі Розцвічує пензель митця, Але вже кінчаються строки і праця доходить кінця (М. Бажан). 3. Вичерпувати усі свої можливості; опинятися в безвихідному становищі. Часом після такої гарячки вся енергія його (Гнатова) спадала, і якийсь голос говорив в нім: “Навіщо?.. кінець! Дійшов до краю!” (М. Коцюбинський).

дохо́дити / дійти́ (до) ла́ду́. 1. з ким. Залагоджувати яку-небудь справу з ким-небудь; досягати повного розуміння, домовленості з кимсь. Так само і з урядами не міг (пан Трацький) ніколи дійти до ладу (І. Франко); З Когеном я ще раз поважно перебалакаю, хоч чи вийде що з цього? З тим брехуном не дійдеш до ладу (М. Коцюбинський). 2. з чим і без додатка. Розуміти щось, розбиратися в чому-небудь. — Якось воно так порізано, що я й ладу не дійду… В нас не так шиють, як у панів,— мовила .. Дарка (Леся Українка); Омелян дивувався, що дзвони .. так висіли, що ніякий дзвонар не зумів би з ними дійти ладу (О. Ільченко). 3. Набувати чіткості, ясності; впорядковуватися. Тепер думки в його (Андрієвій) голові поступово доходили ладу. Він починав розуміти: машина, певно, підірвалася на міні (Ю. Бедзик).

дохо́дити / дійти́ до пуття́. Успішно вирішуватися, завершуватися. З надходженням холодів мало не цілком припинилися й .. геолого-свердлильні роботи .. Це давало привід місцевим людям робити свої висновки ..— Чи воно ж до пуття коли дійде, чи так, пововтузились на воді, наробили скрізь у скелях дір — та на тому й кінець? (Г. Коцюба).

дохо́дити / дійти́ до рук чиїх, кому і без додатка. Ставати чиїм-небудь надбанням, діставатися комусь. (Храпко:) Батьки тут по домівках із сили лізуть, збирають ту копійку до копійчини та засилають дітям..; а вони он як тринькають добро родительське (батьківське)! .. А то все, що нашармака воно доводиться, нетружена копійка до рук доходить (Панас Мирний).

дохо́дити / дійти́ до се́рця (до душі́) кому, чийого (чиєї) і без додатка. Хвилювати, зворушувати, боляче вражати, тривожити кого-небудь. Та жалібна пісня доходила до серця, вимовляла якусь втрату, якийсь смуток та жаль (І. Нечуй-Левицький); — Коли вода камінь пробиває, а то щоб живе слово не дійшло до душі,— одказав Петро (Панас Мирний).

дохо́дити / дійти́ (до) тя́ми. Усвідомлювати, розуміти що-небудь. Свіжоспечений помічник кока Андрій Стурчак ніяк не доходив до тями .. і .. вірив своїй удачі і не вірив (В. Логвиненко); Боб так отетерів, що не міг дійти тями. Оговтавшись трохи.., мовив дещо зневажливо..: — Ану зійдіть із дороги..! (Є. Гуцало); Володимирові Бистрику аж тепер дійшло до тями: зустрівся з молодим робітником, про якого вчора пророчила сестра (С. Чорнобривець).

дохо́дити / дійти́ свої́м (вла́сним) ро́зумом чого, до чого. Осягати, усвідомлювати зміст, значення і т. ін. чого-небудь самостійно, без сторонньої допомоги. Спати більше Гордій не міг. Він боявся щось проґавити, а все необхідно бачити на власні очі і дійти всього своїм розумом (О. Копиленко); Любить Іван Іванович до всього власним розумом дійти, руки своєї докласти (З газети).

дохо́дить / ді́йде до ді́ла. Настає момент діяти. — Турма… отара…— думав він (Семен), — а не громада.— Сеє-теє, теє-сеє, а як дійде до діла, то й розтечуться, розповзуться, як тая купа черваків (черв’яків) на сонці (М. Коцюбинський).

ру́ки не дохо́дять / не дійшли́ у кого і без додатка. Хто-небудь не може займатися чимсь, зробити щось, перев. через велику зайнятість, брак часу і т. ін. Олена Левківна .. подалась до ставу, бо вже чимало назбиралося в неї непраної білизни, за різними клопотами все не доходили руки (Є. Гуцало); До сніданку порався (Приходько) по хазяйству: відкидав сніг, чистив у корівнику, навісив нові двері, що їх змайстрував іще з осені, а повісити все не доходили руки (А. Дімаров); Болгарська медична промисловість почала випускати домашню аптечку з 32 трав, які в різних сполученнях дають 140 рецептів від різних хвороб. Чому ж у нас руки не доходять до всього цього? (З газети); От ми все життя змінили, такі заводи, такі палаци збудували, а тут (у духовній сфері) нічого й не винайшли? Мабуть, тому, що не подумав про це ніхто, як то кажуть, руки не дійшли. А треба, щоб дійшли (В. Собко).