ДІДЬКО

ді́дька ли́сого, грубо. 1. Уживається для повного заперечення чого-небудь; нізащо, ніколи. — До чого ж вигадливі капосні пани,— міркував (Архип) уголос.— Звісно, маючи таке зручне ліжко, дідька лисого захочеш вставати (С. Добровольський); — Хай людина створить отаке яблуко. Без землі, без повітря, без сонця. В лабораторії .. Створить? Дідька лисого! (Л. Дмитерко). 2. Нічого; зовсім, абсолютно нічого. — Климе, зривай скоріше оці кругляки! — Для чого тату? — остовпів син. — Зривай, кажу. Нечиста попа несе. Як він зробить почин, то дідька лисого заробимо тут! (М. Стельмах). ді́да ли́сого. (Карпо:) От іще й він нехай прочита! Дайте йому! Він там розбере діда лисого (М. Костомаров).

ді́дько б тебе́ (його́, її́ і т. ін.) взяв (забра́в), лайл. Уживається для висловлення невдоволення, обурення, досади чи захоплення, здивування і т. ін. ким-, чим-небудь. — Нема роботи отій багатирці, то вона вигадала собі розвагу — оту романтичну поему, само по собі для себе, але на мій кошт… Дідько б її взяв (І. Нечуй-Левицький). неха́й його́ ді́дько ві́зьме. — Відтягніть його (Йойну) від ями! Живо! А нехай його дідько візьме! — буркнув, не рушаючись з місця, той (ріпник), що дістав… ляпаса (І. Франко). аби́ тебе́ ді́дько сколо́в. — Аби тебе дідько сколов! — лаявся він (Прокопчук), вибираючи з голови пір’я (Григорій Тютюнник).

ді́дько взяв (забра́в, вхопи́в і т. ін.) кого, грубо. Хто-небудь раптово помер, загинув. Ніхто тебе не проводжав, Не плакав над труною: Якусь старчиху дідько взяв... що ж? Менше хоч одною! (П. Грабовський); — Напчихати мені на все! Завтра або позавтру (позавтра), може, дідько вхопить мене. Гуляймо, хлопці, поки час, поки наше! (І. Франко).

ді́дько (дия́вол) (його́ (тебе́, їх і т. ін.)) зна́є що і без додатка, лайл. Невідомо, незрозуміло. — Хто ж винен?.. — дивувався Петрюк.— Дідько його знає… (В. Бабляк); — Дідько їх знає, що вони там ґелґочуть своїм волам! — сердилися гармаші.— Може, тпрукають… (О. Гончар); Еней Сивіллі говорив: — Диявол знає, хто з вас бреше (І. Котляревський); Коли ведмедя четверо гайдуків водили по вулицях, люди .. дітей на горища ховали: диявол його знає, чого йому заманеться (Н. Рибак).

ді́дько но́гу звихне́. Уживається для підкреслення надзвичайної складності, важкої доступності або заплутаності, незрозумілості чого-небудь. — Скільки цифр, що їм і електронна машина ладу не дасть — дідько в них ногу звихне (О. Гончар).

до ді́дька в зу́би, грубо. 1. зі сл. потра́пити, уско́чити і под. У небезпеку, в халепу. По всьому було видно, що ми потрапили до дідька в зуби (З усн. мови). 2. зі сл. іти́, ї́хати і т. ін. У найвіддаленіше і найнебезпечніше місце; будь-куди. — Я не можу тобі заборонити їхати куди ти захочеш,— .. люто вигукнув Петро,— не тільки в бухту Хрестову, але навіть до дідька в зуби! (В. Собко).

до ді́дька (ли́сого) кого, що, грубо. 1. Уживається для висловлення невдоволення чиєю-небудь поведінкою, чиїмись діями, вчинками і т. ін.; бажання позбутися кого-, чого-небудь. — Ну тебе, Тимофію, до дідька! — сердиться Мірошниченко.— Ти .. можеш забити голову всяким зіллям, що про головне забудеш (М. Стельмах); // Геть, будь-куди. — Як же хтось скаже,— думав він (Дументій), що це коза — не льоха, віддам її до дідька запівдурно. Най люди не сміються (Казки Буковини..); // Геть (про повну відмову від чогось). — Ану, враз всі думки до дідька! Беріть у зуби люльки, та закуримо та полетимо так, щоб і птиця не здогнала (О. Довженко). 2. Дуже багато. Тебе змалечку хвалять: талант… стоси книжок перечитав, до лисого дідька різних п’єс та опер передивився (І. Муратов).

іди́ (собі́) до чо́рта (до бі́са, до ді́дька, під три чорти́ і т. ін. ), лайл. Уживається для вираження злості, обурення, незадоволення чим-небудь, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. — Іди ти під три чорти! — обурюється Роман. — Найшов чим хвалитися — безстидством (М. Стельмах); — Та іди ти під три чорти! — Славчук замахнувся, готовий ударити Рудя (С. Голованівський). іді́ть собі́ до ли́ха. — Тут не можна пасти коні… Примар звелів, щоб… — А йдіть ви собі до лиха з вашим хабарником примарем та з докторами! — вибухнув Замфір (М. Коцюбинський).

леті́ти / полеті́ти до ді́дька (до бі́са, к бі́су і т. ін.). Зазнавати краху, переставати існувати, діяти; рушитися. Ці настанови мають силу лише до певних меж, досить створитись у дорозі гострій ситуації, як одразу всі вони летять до дідька (О. Гончар); При помочі (за допомогою) двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов).

лихи́й (рідше нечи́стий, ді́дько і т.ін.) попу́тав кого і без додатка. Хто-небудь зробив щось погане, допустив помилку, не передбачивши небажаного результату; піддався спокусі. Гуменя того монастиря, де я була, казала: зробила ти гріх тяжкий .. То тебе, каже, лихий попутав (Панас Мирний); — Може, й справді звір який хлопця доп’яв або лихий попутав (П. Колесник); — Не прикидайся, Левку, овечкою. Хто мої ліси обкрадає? Левко похнюпився: — Був гріх, милостивий пане, в минулому році, попутав нечистий (М. Стельмах); — А вже найбільша моя провина — що дідько попутав мене, нараяв чи напоумив мене одружитися (Т. Масенко); // з інфін. Хтось необдумано вирішив щось зробити, зважився, спокусився на щось. Та лихий його попутав провідати (дізнатися) про Хруща (Панас Мирний); І попутав же його (чоловіка) нечистий зв’язатися з тими пасажирами (В. Собко). лихи́й поплу́тав. Цього гріха Артем і сам собі не міг дарувати.—

на ді́дька ли́сого, грубо. Навіщо, для чого. — На дідька б лисого сидів я тут — вже краще у Менделя… (М. Коцюбинський); — На дідька лисого, люди, нам здалася ця Америка?! — вилаявся Лесь Якубенко (М. Стельмах). на яко́го ді́дька. На якого дідька ми живемо?.. Розтлумач мені, для чого ми живемо? (О. Довженко). на яко́го ді́дька ли́сого. — Що ж пропити?.. О, знайшов,— постоли! На якого дідька лисого вони мені? (С. Добровольський).

оди́н чорт (біс, ді́дько); одна́ сатана́, грубо. Все одно, однаково; те ж саме. Вовтузився (Іван Пісня) й далі; видно, в нього ніяк не в’язалась петля. — Іване, що ти робиш? Пісня, не перериваючи роботи, заговорив гнівно, уривчасто: — Один чорт! Досить! Несила моя… Хай вони прокляті будуть! (Ю. Збанацький); Один біс, що пан, що багатий мужик (М. Коцюбинський); — Колего, можу вас запевнити, все це дарма .. Звертайтеся до них по-янгольськи чи по-бісовськи — один дідько. Це — банда (Переклад С. Масляка).

сам ді́дько, із запереченням. Ніхто, ніщо. Неждано Христину шпигонув здогад, що, може, чоловік навмисне лізе на небезпеку, бо ж він такий, що сам дідько не розбереться в ньому (М. Стельмах); Хорунжий ще по-справжньому не нюхав пороху, але намагався триматися з гідністю бувалого запорожця, якому сам дідько не страшний (С. Добровольський).

чорт (ді́дько) ли́сий, грубо. Ніхто або ніщо. Вчитель вичитав Кадошці за біганину по огірках та грядках, на яких лисий чорт виросте, коли кожний тобі здурілий пес буде там товктися (Ю.Яновський); — Показились десь діти, чи який хрін… Межи ними й дідько лисий не розбере справи! (М. Коцюбинський).

чорт (ді́дько, нечи́стий і т. ін.) несе́ / прині́с (поні́с); нечи́ста (си́ла) / несе́ принесла́ (понесла́) кого, грубо. Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-небудь десь або неприємних наслідків чийогось приходу кудись. Стукіт у двері. Всі обертаються. (Шалімов:) Ще когось чорт несе (І. Кочерга); — Та хто іде? — Максим! Який Максим?.. Ой горе… Дідько знов несе… (М. Стельмах); Яєць… нанесла (качка). За дітей помовка. Аж нечистая несе Голодного вовка (С. Руданський); — Німців чорт приніс — і ті нас не минули. Двоє курей були — постріляли (Ю. Збанацький); — Я не бачу тут нічого незвичайного, крім пороху і вибоїн. Чорт мене поніс у цю діру (О. Довженко); Нечистий поніс мене восени в гості до куми на перець (І. Нечуй-Левицький); — І звідкіль принесла його нечиста сила! — казали другі.— Тільки де два-три чоловіки зійдуться, то вже й його чортяка хоч-нехоч внесе туди! Не дав нач

як (мов, ні́би і т. ін.) чорт (ді́дько) за грі́шну ду́шу, перев. зі сл. вхопи́тися, трима́тися і под., грубо. Дуже міцно. Наліг я на вила.., руки мої вхопилися за держак, як чорт за грішну душу… (Є Гуцало); — Думаєте, дарма Гітлер за цю Австрію тримається, як дідько за грішну душу? (О. Гончар).

як (мов, ні́би і т. ін.) чорт (ді́дько) ла́дану (свяче́ної води́), зі сл. боя́тися, грубо. Дуже сильно. — Та він же, як чорт ладану, мабуть, боїться партизанів! — раптом здогадався Кирило (О. Головченко і І. Мусієнко); Прийде (Параска) раз на рік до церкви .. та й заглядає .. через поріг — як той дідько боїться ладану (І. Нечуй-Левицький).

яко́го ді́дька. 1. вульг. Чому, з якої причини. (Маша:) Чого ви стали над душею? Водоп’яне! Майнуй бетон, .. якого дідька будемо мокнути без діла? (І. Микитенко); В Дрощуковій бригаді велися журливі розмови: — Шкода часу на таку роботу .. — А якого дідька поспішати? Не втече ж нікуди… (М. Ю. Тарновський); — І якого ти дідька, розумнику, все лізеш .. на рожен (М. Стельмах). 2. кому, лайл., зі сл. тре́ба, потрі́бний. Чого, що. — Люди живуть ще й гірше нас. Нам ще дякувати та ще раз дякувати Богові треба .. Їсти-пити є що і в чім сходити — якого ж їй ще .. дідька треба? (Г. Хоткевич).