Фразеологічний словник української мови
ДИТЯ

дитя́ (дити́на, син) приро́ди. Людина, якої не торкнулися цивілізація, культура, виховання. Ще перед двома роками був (Янош), можна сказати, дикун, дитя природи, а нині в жаднім (жоднім) салоні не повстидається (І. Франко); З цими дітьми природи треба було політикувати (В. Винниченко); Кров приливає гуцулові до тіла, і святкують сини природи спільне свято з матір’ю природою (Г. Хоткевич).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДИТЯ


матиме такий вигляд: Що таке ДИТЯ