ДИВИТИСЯ

в сто оче́й диви́тися за ким. Уважно стежити за ким-небудь, контролюючи дії, вчинки; старанно пильнувати. — За такими треба було в сто очей дивитись .. От і догрались (О. Гончар).

диви́тися бі́сом на кого—що і без додатка. Бути незадоволеним ким-, чим-небудь; сердитися на когось, щось. Плив-плив (Еней), що аж обридло, І море так йому огидло, Що бісом на його (нього) дививсь (І. Котляревський); Йому (Гнатові) не вгодиш: переступиш — зле, недоступиш — зле; все бісом дивиться! (М. Коцюбинський).

диви́тися в зу́би кому, фам. Виявляти зайву поблажливість, церемонність, запобігливість у поводженні з ким-небудь. — Ви нас газами душите, баржами в морі пускаєте на дно, а ми, думаєте, будемо вам в зуби дивитися? (О. Гончар); Тітка Мокрина, як у селі казали, нікому в зуби не дивилася (О. Ковінька).

диви́тися в ліс. Бути невдячним, виявляти незадоволення своїм становищем, намагаючись змінити його. — Ах ви ж, казанські сироти! Земство вас виховує, зодягає, а ви все в ліс дивитесь (О. Гончар).

диви́тися в о́чі (у ві́чі). 1. кому. Зустрічатися, не відчуваючи перед ким-небудь сорому, провини за щось. Тітка може вернутись .. щохвилини. Що тоді буде? Як мені дивитись їй в вічі (І. Нечуй-Левицький); Його (Дороша) охопило почуття палючого сорому, і він довго не міг дивитися в очі людям (Григорій Тютюнник). 2. кому. Запобігати перед ким-небудь, намагатися догодити комусь. Одно другому дивиться у вічі, як би вгодити, як би розвеселити (Г. Квітка-Основ’яненко); (Юда:) Він звик, щоб ми, як песики, лагідно йому дивились в вічі та ловили його слова (Леся Українка). 3. чому. Не відчувати страху перед чим-небудь, не боятися чогось. (Долон:) .. Я люблю дивитись долі в вічі (Леся Українка); Не страх смерті керував у цю ніч фельдшером Щорсом,— прийде час, і він сміливо дивитиметься смерті в очі, він просто зневажатиме її (Ф. Скляр).

диви́тися в рот кому і без додатка. 1. Занадто уважно або улесливо слухати кого-небудь; прислухатися до чиїх-небудь слів. — А в кого ж було питати (поради)? У Катрі? .. А від Зойки з Захаром теж мала користь. Дивляться в рот, кожному слову підтакують (І. Муратов). 2. Уважно, з великим інтересом стежити, як хто-небудь їсть. Як заахає жінка, його стара дбайлива Соня, заметушиться Савка, і всі будуть дивитися йому в рот. Він (Аркадій Петрович) так рідко апетит має (М. Коцюбинський).

диви́тися в ру́ки кому. Бути у повній матеріальній залежності від кого-небудь; сподіватися на чиюсь матеріальну підтримку, допомогу. — Ти сама проповідуєш, що женщина (жінка) повинна бути вольна (вільна), повинна сама на себе заробляти. Служи до смерті і до смерті будеш вольна, ні од кого не залежна, не будеш дивитися в руки якомусь там егоїстові (І. Нечуй-Левицький).

диви́тися / гля́нути в ко́рінь чого і без додатка. Глибоко вникати в суть чого-небудь, звертати увагу на головне, істотне, суттєве. (Назар:) Людям треба говорити правду, а не малювати ідилічні картинки .. Секретар парторганізації! Ти ж у корінь мусиш дивитись, Якове (М. Зарудний); Ніхто з учених не зміг глянути в корінь поетового родоводу (Шевченкового походження) бодай на сторіччя (З газети).

диви́тися / гля́нути во́вком на кого і без додатка. Виявляти неприязне, вороже ставлення до кого-небудь. Никін .. не грима, не лає, а проте все вовком дивиться (Л. Яновська); Тільки одна Докія бачить та знає Катрине горе, вона єдина може її втішати і заспокоювати. Але вони (Чумаки) і на неї вже вовком дивляться (В. Кучер); Я встряв до розмови, а він .. так на мене вовком глянув (Д. Косарик). диви́тися вовка́ми. Тетяна читала про голову там і про кооперацію .. Цього вони (вороги кооперації) не подарують. І так вовками дивляться (А. Головко).

диви́тися / гля́нути і́ншими очи́ма на кого—що. Інакше сприймати, оцінювати кого-, що-небудь; по-іншому ставитися до когось, чогось. Грицько тепер зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда (Панас Мирний); Тепер Яків іншими очима дивився на перегнуту постать братової, на її спину, руки, голову і дивовижну косу (М. Стельмах); На хвилину я спробував глянути на нього (капітана) іншими очима: адже він, що не кажи, а врятував-таки батальйон! (Н. Тихий). гля́нути і́ншим о́ком. Те добро, що він людям робив, примусило й людей глянути на його (нього) іншим оком (Б. Грінченко).

диви́тися / гля́нути пра́вді в о́чі (в лице́). Тверезо, об’єктивно оцінювати дійсність, справжній стан речей. Нема чого тішити себе надаремне, він не дитина, може дивитись гіркій правді в вічі (О. Гончар); Зростання тарифів на перевезення вантажів залізницями України є вимушеним заходом .. Треба дивитися правді в лице, що при обороті залізниць 6 млрд. грн. за 1999 рік збитки лише від пасажирських перевезень становили 1,4 млрд. грн. (З газети).

диви́тися да́лі сво́го но́са. Мислити масштабно, з перспективою на майбутнє; не бути обмеженим у своїх поглядах, діях і т. ін. Себе передусім .. мала (Ольга) на думці, коли говорила, що багато наших молодих колгоспників ще не навчились дивитись далі свого носа (Ірина Вільде). да́льше сво́го но́са не диви́тись. В політиці не годиться далеко заскакувати фантазією, та не годиться й дальше .. свого носа не дивитись! (М. Драгоманов).

диви́тися за́шморгом. Виявляти неприязне, вороже ставлення до кого-небудь; мати сердитий вигляд. Як вість така прийшла до Турна, То так мерзенно іскрививсь, Що твар зробилась нечепурна, І косо, зашморгом дививсь (І. Котляревський); (Дзвонариха:) Вже перед смертю тільки примирилися .. а наш (батько) .. і до цього часу зашморгом дивиться (О. Стороженко).

диви́тися ко́зирем. Мати хвацький, молодецький або гордовитий вигляд. Люблю, щоб хустка на голові козирем дивилась (Укр.. присл..); Ходиш ребром, дивишся козирем (Укр.. присл..).

диви́тися ко́со (кри́во, бо́ком) на кого—що і без додатка. Виявляти незадоволення ким-, чим-небудь, недовіру, відразу у ставленні до когось, чогось. Бачу, уже на мене всі косо дивляться: то чого дитина кричить, то нікому пшона стовкти, то печі вимазати… (Панас Мирний); — До багатої не йди, бо на тебе зразу почне дивитися косо (М. Стельмах); Мушу замітити, що більшість духовенства дивилася все криво на всякі бодай трохи ясніші проблиски свобідної думки (І. Франко); — Най би тато не фундулився (не сердився) на Григорія, а то все на нього боком дивився.., а той і розгубився (О. Кобилянська). погляда́ти криви́м о́ком (час від часу). — Думаю я, що не треба заходити (до хати) цілими роями, а по одному, по двоє. Для чого привертати увагу недремного жандармського ока? Та вже й хазяйка моя щось ніби кривим оком поглядає (М. Сиротюк).

диви́тися крізь па́льці. 1. на що і без додатка. Свідомо не звертати уваги на що-небудь недозволене; навмисно не помічати чогось недозволеного в чиїх-небудь діях, вчинках. Василь узиму вивіз дерево з лісу. Знайомий лісник не поскупився, та й Йосипенко дивився крізь пальці (Панас Мирний); Комендант Бом на бешкети своїх підлеглих не тільки дивився крізь пальці, а й заохочував їх до того цілком одверто (С. Голованівський). гляді́ти крізь па́льці. Підплачував (Мендель) лісничих і лісних, щоб гляділи крізь пальці на те, яке .. дерево він вивозить (І. Франко). 2. на кого—що. Нехтувати ким-, чим-небудь, ігнорувати, не брати до уваги когось, щось. Він знав, що незабаром Бальзак стане чоловіком пані Ганської, і тому не міг дозволити собі дивитися на його хворобу крізь пальці (Н. Рибак); Водні ресурси республіки обмежені. Не можна крізь пальці дивитися на кубічні кілометри ґрунтових вод малих річок (З газети).

диви́тися крізь роже́ві окуля́ри на що, рідко на кого. Не помічати вад, недоліків у чому-, кому-небудь; ідеалізувати щось, когось. Не можна на життя дивитися крізь рожеві окуляри (З усн. мови).

диви́тися крізь те́мні окуля́ри на що, рідко на кого. Надмірно перебільшувати вади чого-, кого-небудь; бачити в чомусь, комусь тільки негативне. Після тяжкого розлучення Оксана дивилася на всіх чоловіків крізь темні окуляри (З усн. мови). диви́тися крізь те́мне ске́льце. — На другій дільниці якийсь бригадир шахрайські приписки в нарядах робив .. Ну і що ж? Через оцих негідників я маю на весь світ дивитися крізь темне скельце? (С. Журахович).

диви́тися нема́ на що (ні на що). Нікуди не годиться; не вартий уваги. Побудували сусіди будинок — дивитися нема на що (З газети).

диви́тися обома́. Бути уважним, дуже обережним, пильним, обачним. Обиратимуть комітет на волосному сході. Отам треба буде дивитись обома. Щоб не поміняти шило на швайку (А. Головко).

диви́тися оскі́лками на кого, заст. Виявляти неприязнь, ворожість і т. ін. до кого-небудь. Харон, таких гостей уздрівши, оскілками на їх дививсь (І. Котляревський).

диви́тися очи́ма кого, чиїми, на кого—що. Ставитися до кого-, чого-небудь з позицій іншої людини. Я знаю, що то він дивиться моїми очима, що то він ненажерливою пам’яттю письменника всичує в себе всю цю картину смерті на світанні життя… (М. Коцюбинський).

диви́тися (погляда́ти) згори́ (зве́рху) вниз (звисока́, зве́рхньо) на кого. Зневажливо, зверхньо ставитися до кого-небудь. Голову завжди несла (мама) якось високо, немов дивилась на всякого згори вниз (Панас Мирний); За шість років перебування в російській армії Фуль не вивчив жодного російського слова, на всіх дивився звисока (П. Кочура); Аристократи-письменники згори вниз гордо поглядали на різночинців і семінаристів, а про письменників із народу — просто уже й говорити не доводиться! (П. Тичина); — Бачу й тебе, горда паніматко: чи так поглядатимеш звисока і тоді на нашого брата, як твій гетьман .. проспить молоду (П. Куліш). диви́тися зго́рда. Онисі здалося, що Балабуха дивиться на неї згорда й сміється з неї (І. Нечуй-Левицький).

диви́тися (пря́мо (зі спокі́йною со́вістю, сміли́во і т. ін.)) в о́чі кому—чому. Не відчувати своєї провини перед кимсь, не соромитися за свої дії, вчинки. (Мандрика:) Я зразу хотів сказати .. вам, що я дуже радий, що можу чесно дивитися вам в очі (О. Довженко); Кожен повинен працювати так, щоб не було соромно перед самим собою, щоб можна було з спокійною совістю дивитися в очі товаришам (З газети).

диви́тися твере́зими очи́ма (твере́зо) на кого—що. Сприймати, оцінювати кого-, що-небудь об’єктивно, реально. На оточуючий світ варто дивитися тверезими очима (З усн. мови).

диви́тися чо́ртом, зневажл. 1. на кого і без додатка. Виявляти неприязнь, ворожість до кого-небудь, підозріло ставитися до когось. Хоч кума, але чортом дивиться (Укр.. присл..); — Лошаков той великий пан — багато зможе і давно чортом на мене дивиться (Панас Мирний); Не любить невістка свекруху. Гиркає на неї. Чортом дивиться на стару (Остап Вишня). 2. без додатка. Напускати на себе суворість, неприступність. Матрос Шурка Понеділок намагався дивитися чортом, блискаючи очима, люто наморщуючи лоба (Ю. Смолич); Хома .. проінструктував їздових, як їм належить триматися. На Каленика насварився: — Чортом мені дивись! — Єсть! — промимрив Каленик (О. Гончар).

(і) куди́ о́чі диви́лися чиї, ірон. Уживається для вираження незадоволення, досади з приводу допущеної помилки; як могло статися. — Покуту несу.. І куди мої очі дивилися на той час, що не бачили, куди рука лізе, а нога ступає? (Григорій Тютюнник).

(І) на світ (бі́лий (Бо́жий)) не диви́вся б. Життя не миле, не хочеться жити від туги, горя і т. ін. Часом так погано, що й на світ не дивився б (М. Коцюбинський). на світ бі́лий не хо́четься диви́тись. У мене .. недугує жінка на нерви, то таке горе та клопіт, що іноді і на світ білий не хочеться дивитись! (Панас Мирний).

куди́ о́чі (ба́чать (ди́вляться, спа́ли і т. ін.)), зі сл. іти́, бі́гти, тіка́ти і т. ін. Не вибираючи шляху, в будь-якому напрямку; будь-куди, навмання. Я був за селом, ішов куди очі, як у тумані (Олена Пчілка); Надворі мороз лютів; Хлопчик плентав куди очі, Весь посинів та тремтів (П. Грабовський); Він (Еней), швидко поробивши човни, На синє море попускав, Троянців насаджавши повні, І куди очі почухрав (І. Котляревський); — Я проведу тебе додому,— сказав Микола.— Не хочу додому. Ходімо, куди очі бачать,— відповіла Софійка (В. Москалець); З диким гиком ударився (Марко) тікать, куди бачили очі (С. Васильченко); Він правильно вирішив: треба збирати лахи і тікати, не оглядаючись, куди очі бачать (В. Дрозд); (Килина:) Я крадькома вийшла з кімнати і пішла куди очі дивились… (М. Кропивницький); Іноді після роботи я не йшла додому, я йшла куди очі дивляться. Тоді городяни здивовано оглядали мене (М. Хвильовий); Як побачила

не смі́ти (не могти́) диви́тися в о́чі кому. Відчувати перед кимсь велику гризоту, сором за яку-небудь провину. Перед панами мала (Зоня) упокорений вид, а тітці своїй не сміла в очі дивитись (Леся Українка); Його (Дороша) охопило почуття палючого сорому, і він довго не міг дивитися в очі людям (Григорій Тютюнник).

смерть загляда́є (ди́виться, зазира́є і т. ін.) / загля́нула (подиви́лась, зазирну́ла і т. ін.) в о́чі кому. Хто-небудь може померти, близький до кончини, загибелі. Почалося тривожне підпільне життя .. Тричі за цей час ловили мене гестапівці й поліцаї. Тричі за цей час заглядала мені у вічі смерть (Л. Дмитерко); — Не бійся, тату! Не вперше мені на смерть іти. Десять років мені смерть щодня в очі зазирала! (А. Кащенко); Титар, бачачи, що смерть заглянула йому в очі, благально протягнув: — Рятуй (М. Стельмах).

як (мов, ні́би і т. ін.) у во́ду диви́тися / гля́нути. Безпідставно передбачати що-небудь, пророкувати. — Правильно написано, — озвалася тітка..,— писав чоловік як у воду дивився (І. Муратов); — Відправте його, мучителя, та тільки в таку установу, що .. добре охороняється. Бо втече! І як у воду дивилась (О. Гончар); Сказав, як у воду глянув (Укр.. присл..).

як сліпи́й ди́виться, зі сл. гори́ть. Дуже слабо, погано. Горить, як сліпий дивиться (Укр.. присл..).

як стій та бач (диви́сь). 1. Безпричинно, без видимих підстав. — А чого ж він лаявся? — питає (Варку) Василенко.— Та чого ж… Як стій та бач — з дурної голови… (Ю. Збанацький). 2. Зненацька, несподівано. Наша Затиркевич-Карпинська, в хаті якої не було, звичайно, ніякого телефону, раз у раз говорила нам: “Чого ж це ви приїхали отак як стій та дивись?.. Хоч би подзвонили були..” (М. Рильський).