Фразеологічний словник української мови
ДЗВІНКИЙ

від дзвінка́ до дзвінка́. Повністю, без будь-якої перерви; від початку до кінця. — Ви мало не вбили людини, відсиділи за це два роки від дзвінка до дзвінка (В. Собко); 10 років у таборах Іван Дмитрович (Мельник) відбув од дзвінка до дзвінка (З газети).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДЗВІНКИЙ


матиме такий вигляд: Що таке ДЗВІНКИЙ