ДЕСЯТИЙ

в деся́тому колі́ні, перев. зі сл. ро́дич, наща́док і под. Який перебуває в дуже далеких родинних зв’язках. (Гострохвостий:) Для Вас, Єфросино Сидорівно, я готовий познакомитись (познайомитись) з вашими родичами, хоч би й в десятому коліні (І. Нечуй-Левицький). не з деся́того колі́на. — А як розколупають, що ми зовсім не з десятого коліна нащадки? (Григорій Тютюнник).

вставля́ти / вста́вити кле́пку (кле́пки) кому, зневажл. Повчати, наставляти на розум кого-небудь. — Мабуть, треба тобі, сину, клепку вставити, щоб був розумнішим (З журналу). вста́вити деся́ту кле́пку. — Може, саме вас Господь Бог сотворив. Дак (так) чого ж він забув вам уставити десяту клепку? (О. Ковінька).

деся́та спи́ця в ко́лесі. Той, хто відіграє незначну роль у чомусь. — Ти мусиш зараз же розповісти, хто він і звідки. Щоб я був спокійний за тебе, за Павла і за себе, хоч я тут, правда, десята спиця в колесі (С. Добровольський).

деся́та спра́ва для кого. 1. Не дуже важливо, зовсім неістотно. — Те, що квартири не було півроку,— справа для нього десята (С. Журахович). 2. Нескладно, дуже просто. Розв’язувати задачі з шкільної програми — десята справа для справжнього математика (З усн. мови).

деся́та (сьо́ма) вода́ на киселі́, ірон. Дуже далека рідня. Одного прекрасного вечора приходить у гості до Скоробагатьків якась далека їх родичка, того ступеня родичання, що називається десятою водою на киселі (Г. Хоткевич); — Він їй, кажуть, доводиться родичем — десята вода на киселі (О. Донченко); — Мене почали люди розпитувати, хто я і звідки. Виявилися земляки, майже родичі, сьома вода на киселі (З журналу).

до сьо́мого (деся́того, крива́вого і т. ін.) по́ту, зі сл. працюва́ти, труди́тися і т. ін. Дуже виснажливо, понад силу; тяжко. Гармаші капітана Заруби працюють до сьомого поту, установлюючи гаубиці в котлованах, відбитих у противника ще вночі (П. Автомонов); Хаблак трудиться до сьомого поту, вечори просиджує над замітками (В. Дрозд); Порався найзаповзятливіше, до сьомого поту, до самозабуття (З журналу); — Я ще на панських плантаціях до десятого поту прополювала буряки, кров’ю руки сходили — знаю ціну отим клятим зайвим росткам (З журналу); Хіба закон працював на тих виноградниках до поту кривавого?.. (М. Коцюбинський).

до сьо́мого (деся́того, тре́тього і т. ін.) колі́на. 1. зі сл. кара́ти, кля́сти і т. ін. Дуже гостро, нестримно, жорстоко. Обріза я не боюсь! — блиснули завзяттям батькові очі.— Опасаюсь (побоююсь) рідні, яка почне тебе клясти до сьомого коліна (М. Стельмах); Фальшива присяга, кажуть, аж до третього коліна карає (Ірина Вільде). 2. зі сл. не забува́ти. Тривалий час, дуже довго. До десятого коліна в селі не забували крадіжки. Хай дід твій колись прокрався, але й ти, онук, мусив на собі нести ганебну печать злодійського роду (Ю. Збанацький).

з тре́тіх рук. Через когось, не безпосередньо, з чиєюсь допомогою. Вони товарняком дісталися серед ночі до Харкова.., а вдень із третіх рук здобували квитки (С. Журахович); Прийдешні покоління не з третіх рук мають знати, якою ціною здобувалася перемога над Гітлером! (І. Головченко та О. Мусієнко). че́рез дру́гі, тре́ті ру́ки. Основні збутники, діючи через другі, треті руки, використовуючи неповнолітніх, залишаються практично неушкодженими для закону (З газети). че́рез деся́ті ру́ки. Своїм звичаєм, він не брався до діла просто, але колесив, крутився, нюхав, провідував через десяті руки (І. Франко).

нема́ (нема́є, не було́, не вистача́є, браку́є і т. ін.) (одніє́ї (тре́тьої, деся́тої і т. ін.)) кле́пки у голові́ у кого, кому, зневажл. Хто-небудь розумово обмежений, ненормальний. Він і справді трохи якийсь чудний, неначе в його (нього) нема однієї клепки в голові (І. Нечуй-Левицький); — Я ходив скаржитись на Лисицю, а сказали, що в мене нема клепки в голові (З газети); Немає третьої клепки в голові (Укр.. присл..). деся́тої кле́пки не вистача́є. — Як на що інше, так у нього десятої клепки не вистачає, а на це вистачило (О. Гончар).

обмина́ти (обхо́дити, оббіга́ти і т. ін.) / обмину́ти (обійти́, оббі́гти і т. ін.) деся́тою доро́гою (ву́лицею). 1. кого. Уникати зустрічі з ким-небудь. Воно (обличчя) стало недобре, лихе, наче жінка побачила перед собою найзапеклішого ворога, якого збиралась обминати десятою дорогою (Є. Гуцало); Про те, що він лакуза, знали всі, а тому гидували з ним стрічатися і завжди обминали десятою дорогою (В. Нестайко); — Чого ти мене десятою дорогою обходиш? — запитав Тимко (Григорій Тютюнник); — Обходь лишень ти Уласа десятою вулицею й не говори до його (до нього) (І. Нечуй-Левицький); // Уникати будь-яких контактів з кимсь. — Бридке дівча, ота Харитя.. Обминайте її десятою дорогою (М. Чабанівський); — Батюшка Софроній?! Тато ж його не любили, десятою дорогою обходили (В. Речмедін); — Кожний вам скаже, що то хата .. злодія, якого сам батько одцурався, а добрі люди десятою вулицею обминають (В. Винниченко); — Ко

п’я́те (хоч) че́рез деся́те. 1. Не все підряд, дещо; поверхово, вибірково. І знов .. силкувався Якимко постерегти тяму тієї чудної для українця мови, і знов він постерегав тільки п’яте через десяте! (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) Коли б.. ви по-нашому, по-простому балакали, то, може б, і я розумів там що п’яте, хоч через десяте (М. Кропивницький). 2. Не повністю, плутано. Касій п’яте через десяте розповів йому правду (І. Микитенко); — Нечистий, коли подумаю, підвів,— і Левко, тремтячи й косуючи то на братів, то на хлібину, розповів п’яте через десяте про все (М. Стельмах). 3. Зовсім мало, трохи. Почав (Плужник) розпитувати: давно з колгоспу?.. Що там?.. Аж засмутився, що студент знає тільки п’яте через десяте, і то з листів (Я. Гримайло). 4. Поспіхом, похапцем. Поснідавши п’яте через десяте, Микола одягнувся, вхопив ранець з книжками і вибіг з хати (В. Гжицький).