ДЕРЖАТИСЯ

держа́тися плу́га. Займатися хліборобською працею, не покидати хліборобства. Держіться, діти, плуга, то якось будете жити на світі (М. Стельмах).

держа́тися руки́ чиєї, кого. Бути на чиємусь боці, підтримувати когось. Чіпка й собі, хоч і бачив, що мати ні в чому не винна, держався руки жінки, а за нею — й тещі (Панас Мирний).

держа́тися (трима́тися) за спідни́цю, ірон. Не виявляти самостійності, підкорятися впливу якої-небудь жінки (про чоловіків). — Він з її волі ніяк не вийде: мов тая дитина, за спідницю держиться, зовсім свого глузду рішився (Дніпрова Чайка). держа́тися запа́ски, заст. — Ви любите держатися бабської запаски,— сміявся (Краньцовський) зо Славка. — А такі мужчини мають послух у жінок (Л. Мартович).

держа́тися (трима́тися) на сві́ті. 1. чим, з чого. Мати що-небудь джерелом засобів існування. На світі держались вони з будування: то й нині стояли поверх риштування (П. Грабовський). 2. за ким, через кого. Жити, існувати завдяки підтримці кого-небудь. Уляна Гречучиха .. за Якимом .. тільки й на світі держиться (Леся Українка); — Через них (дітей), через дітську (дитячу) славу вона (мати) держиться на світі (Г. Квітка-Основ’яненко).

держа́тися (трима́тися) (свого́) бе́рега. Дотримуватися своїх принципів, не збочувати; діяти розважливо, помірковано. — Мені здається, що Соломія з таких, що крутиться, вертиться й берега не держиться (І. Нечуй-Левицький); Усяк до чого-небудь вдався, Той робить те, другий — друге; Всяк свого берега й держався (Л. Глібов).

держа́тися (трима́тися) ха́ти. Сидіти вдома, нікуди не ходити; займатися домашніми справами. Нимидора наймичка. Коли найнялася (на роботу), то нехай держиться хати (І. Нечуй-Левицький); (Химка:) Іван хати не держиться: будень прийде — зранку і до пізнього вечора на роботі; а в неділю чи в свято — з трактиру не витягнеш (Панас Мирний).

держа́ти (трима́ти) / зде́ржати сло́во. 1. Виконувати обіцяне. Петько всміхнувсь: — Одначе ти, Ониську, жартівник! Зумію я віддячити. Держати слово звик (В. Бичко); Ніяк не могла зловити сих пісень, що тепер посилаю, я ж Вам їх давно обіцяла, і хоч, може, вони Вам і не дуже потрібні, однак, слово завжди треба тримати (Леся Українка). держа́тися сло́ва. Настя положила за рік якнайчастіше навідуватися до хрещениці. Вона завжди держалася слова (Панас Мирний). здержа́ти сло́ва. Краще не обіцяти, як слова не здержати (Укр.. присл..). стри́мати сло́ва. Ти просиш приїхати до вашого виїзду, але я не можу сього зробити, бо обіцяла нашим пождати їх отут і тепер можу їх зсмутити, а може, й образити, коли не стримаю слова (Леся Українка). 2. тільки недок. держа́ти сло́во до кого, перед ким і без додатка, книжн. Виступати, виголошувати промову перед ким-небудь. Була в гурті маленька Жанна д’Арк: вона держа

душа́ де́ржиться (трима́ється) в ті́лі чим, у кого, чия і без додатка. Хто-небудь ледве животіє, підтримуючи своє існування чим-небудь. Передачі (в тюрму) приносили дуже рідко. Милосердніші роздавали одержану паляницю на всіх — по шматочку. Тим і трималась душа в тілі (Ю. Збанацький).

(і) ку́пи не трима́ється (не де́ржиться). Що-небудь позбавлене логічного змісту, послідовності і т. ін. (перев. про висловлювання). Таке написали, що й купи не тримається (О. Ковінька); Ігор пише, перечитує написане і зітхає. Не те… І як це в Остапа Вишні слово до слова тулиться і кожне — дошкульне, веселе, метке? А тут не тримається купи і сухе — аж горло дере (С. Журахович); — Як скажена собака бігає (Параска) по дворах .. та вигадує на мене таке, що й купи не держиться (І. Нечуй-Левицький); Про малого Івана говорили на селі: “Якесь воно дивне дитя, не таке, як у людей,— завжди торочить десь таке, що й купи не держиться” (П. Колесник).

ле́две (ледь) трима́тися (держа́тися, стоя́ти) на нога́х. З великим напруженням, через силу ходити, рухатися, робити щось (перев. від перевтоми, фізичної слабості, хвороби, сп’яніння і т. ін.). Привели на хутір кільканадцятеро їх (бійців), захоплених у бою, в запечених кров’ю ранах, і, хоч вони вже ледь трималися на ногах, вишикували їх під вікнами штабу (О. Гончар); Ледь тримаючись на ногах, вкрай виснажений і кволий, цей колишній сільський учитель фізики із власної ініціативи знайшов собі діло (І. Головченко і О. Мусієнко); Всі к ночі так перепилися, Держались ледве на ногах (І. Котляревський); Домінік ледве держався на ногах і коливався на ході (І. Нечуй-Левицький); Аж перед світом приплівся Чіпка додому, ледве на ногах стоячи (Панас Мирний).

ле́две (наси́лу) душа́ де́ржиться (трима́ється) в ті́лі у кого, чия. Хто-небудь дуже слабий, кволий, ледве живий. Значить, Ви ще пам’ятаєте, що десь далеко .. живе прихильна до Вас душа. Правда, та душа ледве держиться в тілі (М. Коцюбинський); Вже насилу душа моя (Палажчина) держиться в тілі (І. Нечуй-Левицький).

(мі́цно (тве́рдо)) трима́тися (держа́тися) на нога́х. 1. Не втрачати здатності нормально рухатися, ходити, працювати і т. ін. Ходжу я доволі добре, тримаюсь на ногах. Ноги, здається, одтухли (М. Коцюбинський); Входить Круста, його вводить раб .. Круста трохи напідпитку, але держиться ще досить твердо на ногах (Леся Українка). 2. Бути самостійним, упевненим, незалежним у своїх діях, вчинках. Хто йде вперед, той обов’язково натикається на перешкоди, і треба на ногах триматися міцно (А. Хорунжий).

стоя́ти (трима́тися, держа́тися і т. ін.) о́сторонь від чого—кого. Не цікавитися нічим, не втручатися в щось, уникати всього. — Я не розумію, як можна стояти осторонь від активного життя, коли перед народом такі величезні прекрасні завдання! (І. Багмут); В школі Тася .. стояла осторонь громадського життя (Л. Дмитерко).

ті́льки держи́сь. Уживається для підкреслення великої сили вияву чого-небудь як у позитивному, так і в негативному плані (про енергію, почуття, емоції тощо). Роздратує (дід Мирон) її чим-небудь, і тоді тільки держись: Марина так почне в’язати, що два косарі не вспівають за нею косити (Грицько Григоренко); — Ну вже й характер! Як що придумає, так тільки держись (Григорій Тютюнник).

трима́тися (держа́тися) ку́пи. Діяти згуртовано, одностайно. Як будемо триматися купи, стовчемо панів і в ступі (М. Стельмах); Те давнє лихо не різнило людей, не розводило їх в різні сторони, не примушувало забувать своїх, навчало держатися купи (Панас Мирний); — Перша наука така, братця, що ждати треба ворога .. з-за кожного рогу .. А друга наука — держімось купи, братця: в гурті наша сила (А. Головко).

трима́тися (держа́тися) на соломи́нці (на павути́нці). Перебувати в загрозливому, безнадійному становищі; бути близьким до загибелі. Ще будуть вони гризти її (землю), мов камінь, а запивати своєю ж кров’ю… Хоча гріх зараз думати про кров, коли власне життя тримається на соломинці (М. Стельмах); — Май, Онуфрію, совість! — гримнула на нього Петрівна.— Бачиш, що у чоловіка тільки сама душа залишилася і то на одній павутинці тримається (М. Стельмах).