ДЕНЬ

аби день до ве́чора. 1. зі сл. роби́ти, працюва́ти і под. Недбало, абияк, мляво. Найдужче скаржилася тітка на своїх наймитів: — Роблять аби день до вечора, а їдять, як ті черви (В. Минко); — Го, Мар’яне… І ти вже махаєш косою аби день до вечора (М. Стельмах). 2. зі сл. жи́ти. Безрадісно, без будь-яких перспектив на майбутнє. Живе аби день до вечора (Укр.. присл..); — Так і жили (ми), Іване,— аби день до вечора, Як той горох при дорозі. Хто не йде, той скубне (Д. Бедзик). 3. рідко. Недбайливий, ледачий. Я так гляну на село і вгадую, які тут люди живуть — працьовиті чи так собі — аби день до вечора (В. Кучер).

без ти́жня день, жарт. Дуже малий, короткий термін. — Без тижня день живемо, а він уже із бродячим каторжанином зв’язався (Григорій Тютюнник).

благословля́тися / благослови́тися (поблагослови́тися, заблагослови́тися) на світ (на день, на світа́нок), безос. Світати, розвиднюватися. Схопився я, озираюсь по хаті. А надворі вже почало на світ благословлятися (І. Нечуй-Левицький); Устаєш, ледве на світ благословляється, а вертаєш пізно смерком (У. Самчук); Я бачу крізь зубчасті гори, ріки: В моїм краю благословляється на день (М. Стельмах); Ніч — довгу, холодну, дрімотливу — пробув Василь на станції… А як стало благословлятися на світанок — вирушив у дорогу (П. Інгульський); Надворі благословилося на світ (І. Багряний). благословля́ється день. Сивоголовий Лавро радів з того, що його односельчани поважають схід сонця і знають, як благословляється день (Д. Прилюк). бере́ться на світ. (Макар:) На світ береться. (Вишневий (подивився на схід):) Так. Світає (П. Куліш).

в оди́н прекра́сний день. Якось, колись. (Лікар:) В один прекрасний день прийде (дівчина) і скаже: подивіться, тіточко, чи гарно на мені шлюбна сукня лежить? Мені се треба знати, бо завтра моє вінчання (Леся Українка); В один прекрасний день опришки прокидалися, а Юрчика серед них не було (Г. Хоткевич).

вчора́шній день. Минуле, віджиле з позиції сьогодення. В цеху є люди, які вважають сьогоднішню перемогу вчорашнім днем (П. Автомонов).

ганя́тися за вчора́шнім днем. Без підстав сподіватися повернути те, що вже минуло, чого вже не існує. Може,.. обминув він свою Комишанку десятою дорогою, і марна річ, як вважає Антон Герасимович, трястися вам сюди, ганятися за вчорашнім днем (О. Гончар).

гріш (копі́йка, шаг) ціна́ (в база́рний день) кому, чому. Хто-небудь або що-небудь нічого не варті, нічого не значать. — Життя, життя! — витріщився на матір Омелян.— Гріш ціна йому тепер (М. Стельмах); — Чого ж. Твоя (поліцаєва) влада теж видавала якісь папірці. Їм, правда, гріш ціна в базарний день (В. Большак); Йому копійка ціна, і ніякого авторитету він ніколи не завоює (І. Микитенко); — Співали тобі про кохання, може, ще й вічне, але шаг ціна тим словам (В. Підмогильний). (кра́сна) ціна́ — (ла́маний (мі́дний)) гріш (п’ята́к). (Ельза:) А що, коли Грета Норман все-таки піде грати в новий театр? (Шредер:) Коли це трапиться, то вам всім ціна — ламаний гріш! (В. Собко); Ціна людям без Батьківщини, без громадської турботи про її розквіт, зміцнення її могутності — мідний гріш (З газети); Твоєму богатирю .. красна ціна — п’ятак (О. Ковінька).

день від дня (за днем, по дню). Поступово, неухильно; з кожним разом. Він робився день від дня якийсь похмуріший та понуріший (І. Франко); День за днем, за тижнем тижні — непомітно лине час (Л. Забашта); Весела, вродлива, тямуща була молодиця! .. І так день по дню все більше подобалася Іванові (О. Гончар).

день і ніч. Постійно, весь час. День і ніч палає доменна піч (З журналу).

день у день (крізь день, при дні). Щодоби, весь час. На високій бессарабській полонині день у день котиться брудна хвиля овечої отари (М. Коцюбинський); Шторми б’ють майже день крізь день (О. Гончар); — Мій лірику сумний! Скажи мені, Невже печаль з тобою День при дні? (А. Крижанівський); // Постійно. з дня у день. Непривітне воно само по собі,— те сидіння з дня у день над столом (Панас Мирний).

до (са́мого) су́дного дня. До кінця світу, довіку. Тяжко, тяжко, що на гробі До судного дня не прийде ніхто в жалобі (Пісні та романси); Чоловік вирядився.., а тут заліз в такі гноїща, прийдеться ними до судного дня смердіти (С. Ковалів); Щоб ти сміявся й не переставав до самого судного дня! — стає на поріг Василина і вся аж пашить гнівом (М. Стельмах).

жи́ти одни́м (сього́днішнім) днем. Задовольняти тільки свої найближчі інтереси, нічого не думати про майбутнє, не мати перспектив. — Є люди,— сказав нарешті (Тритузний),— що мало чим цікавляться, я їх дрібнодухами чи й зовсім пустодухами назвав би... Одним днем живе, як та качка: ряски нахапавсь, воло набив і чого йому ще... (О. Гончар); Дрібносерійний характер виробництва призводив до того, що плани складалися відповідно до поточної потреби в тих чи інших деталях. Образно кажучи, завод жив одним днем (З журналу).

за́втрашній день. Найближче майбутнє. — Ой, Никаноре, не смійся над людським горем, бо й свого завтрашнього дня не вгадаєш (М. Стельмах); Йдеться про те, .. яким буде завтрашній день людства (З газети).

за день не переві́шаєш кого, чого. Кого-, чого-небудь дуже багато, велика кількість. — Там їх, зальотників, біля неї такого, що за день не перевішаєш (Марко Вовчок).

займа́тися / зайня́тися на світ (на зорю́, на день і т. ін.). Світати, розвиднятися. Тільки що стало на світ займатись, заскрипіли залізні ворота під баштою (О. Стороженко); Ранісінько-ранісінько піднялась. Усі сплять: іще й на зорю не займається,— імла. Востаннє глянула на діток, на брата (Марко Вовчок); Як на світ зайнялося, вийшов Чмир на подвір’я й почав ладнати воза (О. Слісаренко). заво́дитися на світ, безос. Заводилось на світ, коли прокинувся Повчанський будити хлопців (З. Тулуб).

з дня на день. 1. Весь час, постійно. Чого було питати, коли з дня на день чув, як люди підносять його ім’я (Ю. Бедзик); Зо дня на день ростуть твої будови, Людської праці й розуму дива (М. Рильський). 2. Скоро, найближчим часом. З дня на день ждали в село землемірів (А. Головко); Охорона табору чекала з дня на день вагонів, щоб вивезти невільників далі на захід (О. Гончар).

(і) коне́м (на коні́) не об’ї́деш кого, чого. 1. Не обминеш, не уникнеш кого-, чого-небудь. — От несподіванка! Видно, справді-таки судженої конем не об’їдеш! (А. Головко); Долі й конем не об’їдеш (Укр. присл..); — Доля химерна, мої панове! Її й конем не об’їдеш (Б. Лепкий); Долі й на коні не об’їдеш, не знаєш, звідки й що впаде на тебе (Є. Гуцало). 2. жарт. Дуже товстий, огрядний і т. ін. (перев. про людину). Зловили сома великого та товстого, і конем не об’їдеш (З газети). таки́й, що й коне́м за день не об’ї́деш. — Сам (батько), як гачок, слабосилий, сухенький. А бабу собі роздобув — років сорока, огрядну, таку, що й конем за день не об’їдеш (Ю. Збанацький); // Великий (перев. про щось). во́зом не об’ї́деш. Пика — возом не об’їдеш. Солодка така й нахабна водночас (А. Крижанівський).

на зло́бу дня, перев. зі сл. писа́ти, відгу́куватися і т. ін. На важливі, актуальні теми. Ось, брате, справжній тобі випадок по свіжих слідах. Спробуй зробити з нього яку-небудь драматургічну сценку на злобу дня (Ю. Яновський); Лесь Мартович сміливо брався за висвітлення гострих проблем, він любив писати на злобу дня (З журналу).

на схи́лі ві́ку (літ). При наближенні старості, кінця життя. На схилі віку Марко Лукич постійно не працював у трупі, а більше гастролював (М. Кропивницький); Уже зайшли серпневі темні ночі. На схилі літ, в ясний ранковий час, Коли роса мої зволожить очі, Я осміхнусь і пригадаю вас (Л. Первомайський). на схи́лку літ (днів). Згорьований, збідований, він (Т. Шевченко) на схилку літ ділився з майбутніми шанувальниками: “40 літ праці не принесло мені ані грошей, ані слави”… (З журналу); (Ярослав:) Так, беремо ми в юності супругу. Проте її не знаємо тоді, І лиш в тривогах, втратах і біді На схилку днів пізнаємо в ній друга (І. Кочерга). на схи́лі життя́. — Діти, діти,— казала мати вечором, коли ті йшли спати.— Що то з вас буде? — і в її голосі та її очах вичувалося стільки до них любові.., що світ, навіть коли б його одним великим злом вважати, то задля однієї крапельки тієї любові варто жити, боліти і на глибокому схилі життя ві

на схи́лі дня. Перед заходом сонця. Віддавши шану Каспію окрасі, на схилі дня, як сонце йшло на спад, з примор’я ми .. до Дамчика вернулися назад (І. Гончаренко).

на че́рзі дня, зі сл. стоя́ти, бу́ти. Як першочергове завдання. Є важливі ділянки літератури, складні й часткові проблеми, питання різного характеру, пов’язані з творчою діяльністю окремих письменників і цілим літературним процесом, які стоять на черзі дня, чекають на своїх дослідників (З журналу). на че́ргу дня, зі сл. ста́вити. На чергу дня сучасних вимог треба ставити питання визначення призначення металу або сплаву відповідно до їх властивостей, які залежать від складу та будови цих металів і сплавів (З газети).

не ва́ртий (не варт) (і) (ла́маного) гроша́ (карбо́ванця, (щерба́тої) копі́йки, шага́, ше́ляга, (мі́дного) п’ятака́) (в база́рний день). 1. Нікчемний, зовсім поганий, ні на що не здатний (перев. про людину). В здоровому тілі здорова душа, Та часто буває не варта гроша (І. Франко); Сам я — людина паскудна, ламаного гроша не варта в базарний день (В. Логвиненко); І все через того бахура, що й сам з шкурою не варт карбованця!.. (М. Коцюбинський); Хто не знає, не плекає, не береже мови своєї матері, — матері-українки, матері-росіянки, естонки, казашки, француженки, — той і ламаного шеляга не варт (З газети); Обурювало Карпа Сидоровича те, що якась там Варка,.. яка, на його компетентний погляд, мідного п’ятака не варта, так оця Варка задрипана насмілилася жити в покоях його зятя (М. Хвильовий). 2. Який не має ніякої цінності або втратив своє значення; який не заслуговує на увагу. Звичайно, всі дурниці про вплив дядька на племінницю і про вико

не день не годи́ну. Дуже довго. Плив корабель, роздираючи хвилі, не день не годину (Леся Українка).

не пе́рший день. Давно. Не перший день ми знаємо одне одного по роботі (З усн. мови).

ні дня ні но́чі кому, у кого. Хто-небудь дуже завантажений роботою, не має вільного часу. А працює було (матуся)! І мішка підіймає, і це, й те. І ні дня їй, ні ночі (А. Тесленко); — Де ж це мати бариться? — Їй завсігди (завжди) так — ні дня ні ночі,— старує Шурко.— Мабуть, і сьогодні прийде пізно (Ю. Мушкетик).

по цей день. Досі, до цього часу або назавжди. Дід лишився, бо хотів умерти на своїй стороні, а дядько Панас як пішов, так і по сей день (М. Коцюбинський); Тяжко вдарив (Роланд) Тим своїм мечем Дюрандо В скелю, що сліди зостались і по сей день на камінні (Леся Українка).

про (на) чо́рний день; про (на) чо́рну годи́ну. На випадок крайньої скрути; про запас. Сестра .. вийняла з скрині тридцять карбованців, останні гроші, які вона про чорний день ховала від свого недбалого чоловіка, оддала братові (Панас Мирний); — У мене там про чорний день збереглося трошечки картопельки (В. Речмедін); Він (Варчук) переселився на хутір, обріс земелькою, грошенят на чорний день в землі схоронив (М. Стельмах); — Ті гроші я берегла про чорну годину (І. Франко); — У бабів є гроші! Ще допевне з тих, що собі наскладали крадьки… на чорну годину (Л. Мартович).

се́ред бі́лого дня (бі́лої дни́ни). 1. Відкрито, неприховано, не соромлячись. Там, де раніше функції посередника між виробником і споживачем виконувало одне державне управління, зараз діють безліч всіляких фірм, бірж, які нічого не додають, окрім накручування цін, грабують людей серед білого дня (З газети); — Фе, бабцю! Встидали би-сте ся (соромилися б) таке серед білої днини говорити (Г. Хоткевич). 2. Відкритий, неприхований. — Не лише в панів відберуть землю, але й в тих, хто має більше восьми десятин. Це ж грабіж, розбій серед білої днини (М. Стельмах).

су́дний день; су́дна годи́на. 1. Час страшної кари; кінець світу. Хвилинами мені здавалось навіть, що цей вечір буде судним днем мого неспокійного життя (М. Хвильовий); Від спалахів ракет і вибухів бомб ніч здавалась зеленим судним днем (Ірина Вільде). 2. Справедливе покарання, відплата. (Молодий хлопець:) Чому ж ти їм не кинув просто в вічі, що і на їх ще прийде судний день? (Леся Українка); Коли навіть такі, як Лаврін, вкинулися у політику, то скоро настане судний день і над Гітлером (М. Стельмах).

тре́ба з сві́чкою вдень (се́ред (бі́лого) дня) шука́ти (вишу́кувати) кого, що. Хто-, що-небудь трапляється дуже рідко. Що будете робити, коли старовина так витрачується, що треба її з свічкою удень вишукувати?! (Панас Мирний); — Таких диваків, як ти, на світі дуже мало, їх треба з свічкою серед білого дня шукати (М. Ю. Тарновський).

чо́рні дні. Дуже важкий час, сповнений неприємних клопотів, страждань, нужди і т. ін. Чорні дні переживав плацдарм. Кожен з бійців знав, що небезпека подвоїлась (О. Гончар); Для Терентія Павловича настали чорні дні. По цілій добі лежав він непритомний (В. Москалець). чо́рний де́нь. Не сама я ходила, Водив мене чорний день .. Завдав мені три жури (Укр.. пісні).

шука́ти вчора́шнього дня, ірон. Марно сподіватися повернути те, чого вже нема. Ходить він по подвір’ю, никає, то в садок подасться, постоїть під деревом і знов у двір, немов учорашнього дня шукає… (М. Коцюбинський); Макеїч уже зібрався йти і чекав тільки Нестора, а Нестор усе ще наминався, застрявши в своєму курені, шукаючи між торбами вчорашнього дня (О. Гончар); Юхим не дивився людям у очі, для чогось перебирав порожні мішки, заглядав за двері ..— Батьку, вчорашнього дня шукаєш? — запитав Василь (С. Чорнобривець).

що не день; що Бо́жий день. Постійно, весь час. Що не день — нові Перекликаються з гостями гості (М. Рильський); Що Божий день, коханий друже, Мені спогадуєшся ти… (П. Грабовський). що Бо́жого дня. Що Божого дня о. Мойсей зарікався пити й курити (І. Нечуй-Левицький).

як (Бо́жий) день, зі сл. я́сно, зрозумі́ло і под. Цілком, абсолютно. Що вдарити треба неодмінно першими — це Боженкові .. було ясно як день (Ю. Смолич).

як день, так ніч. Безперервно; весь час. Ось забудусь ненароком (Все я сам, як день, так ніч) І дивлюсь надійним оком На розвалену вже піч (П. Грабовський); Гнали кіньми як день, так ніч (Г. Хоткевич).

як оди́н день. Дуже швидко, непомітно. — Нічого, Степане, чотири роки як один день промайнуть (Ю. Збанацький); П’ятдесят літ нашої дружби прошуміли в тайзі як один день (О. Довженко); // Щасливо, безтурботно. — Наче ті голуби (молоді) живуть. Зазнають і щастя на своєму віку, і розкоші,— як один день вік проживуть! — мовив Максим (Л. Яновська).