ДВА

від горшка́ два (три) вершка́. Невеликий, низький на зріст; малий. — Тобі вже одинадцять років, а ти від горшка — два вершка,— продовжував знущатися Маслюк (І. Багмут); // Ще дуже молодий і недосвідчений. — Бо ти ще сисунець, від горшка три вершка, і ще багато чого не бачив,— заявив Кирило Сидоренко, перевіряючи підшипники (В. Собко). піввершка́ від горшка́. — Ану киш звідси! Піввершка від горшка, а вже критикує... Що не так? (П. Гуріненко).

два бо́ки одніє́ї меда́лі. Щось близьке, однакове, подібне. Курбас і Бучма, Бучма і Курбас — це два боки однієї медалі високореалістичного мистецтва, яке народжувалося тоді в театрі “Березіль” (З журналу).

два чо́боти — па́ра (на одну́ но́гу). Схожі між собою чим-небудь (перев. негативним); варті один одного. — Чому у тебе розладилося з Насткою?.. Вона легковажна. Виходить, ви — два чоботи — пара (П. Автомонов); — Льонці Галя сказала, що вони з Юликом “два чоботи — пара” (Ю. Мушкетик); Згадався Конопельський. От звести б їх з Фредом, от би компанія була, два чоботи на одну ногу (Ю. Збанацький). па́ра чобі́т на одну́ но́гу. — А в чому ж справа? — Справа дуже проста. Зібралися ми з Федором Андрійовичем — пара чобіт на одну ногу. В нього рідня, а в мене теж (Ю. Збанацький).

дві сторони́ (одніє́ї) меда́лі. Невід’ємні складові частини чогось єдиного. В економічних вимірниках виробництва кількість і якість — дві сторони однієї медалі (З журналу).

душа́ (се́рце) розрива́ється (рве́ться) на́дво́є (навпі́л) у кого, чия (чиє) і без додатка. Хто-небудь дуже страждає від суперечливих почуттів, від неможливості вирішити щось, допомогти чимсь і т. ін. — Куди мені пристати? — крикнув Саїб,— що маю робити? Душа моя розривається надвоє! (І. Нечуй-Левицький); Вона (Пріська) чує голос Пилипів; вона баче (бачить) його безпомощного (безпомічного), як він ховає одубілу голову в сніг .. серце її рветься надвоє (Панас Мирний). душа́ розрива́ється на дві полови́ни. У цю ніч Добринич відчув, .. що душа його розривається на дві половини (С. Скляренко). аж розрива́ється душа́ на́дво́є. (Прісцілла:) Руфіне, годі! догадуюсь .. і се мені так тяжко… мішаються всі почуття… так трудно… аж розривається душа надвоє… (Леся Українка).

за два кро́ки; за де́сять кро́ків. Зовсім близько, на невеликій відстані. — Темно зробилося, як під кобеняком, за два кроки поперед себе нічого не видно (Григорій Тютюнник); Кінь його .. не пішов до стайні, даром що вона за десять кроків (Л. Первомайський).

лиза́ти (язико́м) два боки́, ірон., зневажл. Служити одночасно двом протилежним сторонам, групам, ворогуючим особам і т. ін.; підтримувати протилежні погляди. — А-а,— ревів на нього Інокентій.— Смиренний. Язиком два боки лижеш? І ти пощезнеш! Пощезнеш! (Григорій Тютюнник).

на два вершки́ від чого. Дуже близько. — На два вершки від смерті був. Якби не Гаврило, завтра б і ховали (Григорій Тютюнник).

на два фро́нти. Одночасно у двох напрямах (про дії, діяльність кого-небудь). А юний шофер? Цей хай собі запам’ятає: коли гадає вітрогонити на два фронти, то тут йому і кучерявий чуб нічогісінько не допоможе (Я. Гримайло); Не скрізь, щоб забезпечити правильну лінію поведінки, треба вести боротьбу на два фронти і відкидати однобокість (З газети).

на дві коцюби́. Досить високо. Поки Іван дігнав худобу з села до ліса (лісу), вже сонічко (сонечко) на небі підійшло на дві коцюби (І. Франко).

не (вмі́ти (могти́ і т. ін.)) зв’яза́ти двох слів (два сло́ва) (доку́пи). Бути неспроможним чітко, логічно, зв’язно висловлювати свої думки. Каландріно, виснажений .. втратив, як йому здавалось, своє щастя, негоден був і двох слів докупи зв’язати, щоб дати якусь відповідь товаришам (Переклад М. Лукаша); Сахно .. довго не могла опанувати свого хвилювання й зв’язати два слова для відповіді (Ю. Смолич).

не оди́н (і не два (, не два)) кого, чого. Значна кількість кого-, чого-небудь; багато. Старезний самотній прадуб, що шумів віттям не один вік, похилився над Дніпром вже майде без гілля (О. Довженко); Ярослав Галан став героєм нашого народу, а його послідовників нині не один і не два (Ю. Мельничук).

не раз (і не два). Часто, багатократно, протягом тривалого часу. Не раз і не два марила Хима над цією думкою та звикла до неї (М. Коцюбинський); — Пам’ятаєш, я не раз казав тобі перед війною про свою жадобу до життя? (О. Довженко); — Оповідаючи подумки не раз і не два цю химерну казочку малому Хомкові Хомовичу, я не втримувався від реготу, який гойдав моїм тілом, мов бадилиною, — на вулиці гойдав, на фермі (Є. Гуцало). не раз, не два. — Я в пекло стежку протоптала, Я там не раз, не два бувала (І. Котляревський).

не рік, не два. Тривалий відрізок часу, довго. Ми дивимось на стан речей сумніше і думаєм, що нам ще не рік, не два їсти біду, поки здобудемо яку-небудь, куди не ідеальну політичну волю (Леся Українка).

ні в дві ні в три (в п’ять). 1. Перебувати в нерішучості, розгубитися, знітитися. Чувшись вільним, лис за курку Та й махнув, куди видать, Чоловік став наче дурень, Жінка теж ні в дві ні в п’ять (І. Франко); // зі сл. ста́ти. Розгублений, нерішучий. — А ти чого тут хочеш, заволоко? — Леон став ні в дві ні в три на таке привітання (І. Франко). 2. Зовсім несподівано. — А сьогодні рано приходить Борух та й ні в дві ні в три каже, що мені ґрунт зліцитує (Л. Мартович).

па́лиця (па́лка) з двома́ кінця́ми (на два кінці́). Те, що може мати одночасно як позитивні, так і негативні наслідки. — Я тільки показав, що ваша достославна “вербовка” — .. це палка на два кінці (І. Багряний).

раз, два і в да́мках, фам. Уживається для підкреслення швидкості виконання чого-небудь; швидко, блискавично. — Познайомтесь,— сказав, заникуючись, завземвідділом.— Товариш Тхір Методій Іванович.— Вам, Петре Петровичу, може, й товариш,— відказав Тхір.— Але не тим, хто гадає — раз, два і в дамках! (П. Панч).

раз-два — і гото́во (і кіне́ць). Уживається для підкреслення швидкості дії. А як же воно із свобідного та усе зробилося князевим? — Та як?.. Воно легко робиться: раз-два — й готово (Г. Хоткевич); — Чуєш, зараз мені погодись з жінкою,— обернувсь старшина до Гната,— щоб мені не було межи вами незгоди! В мене нема довго! Раз-два — і кінець (М. Коцюбинський). раз-два і пої́хали. Ні, щось тут у вас надто швидко вирішується. Раз-два і поїхали. Дивіться, щоб потім на такій же швидкості повертатись не довелося (В. Собко). раз-два. Отже, негайно до Хоми. Раз-два (В. Винниченко).

убива́ти / уби́ти двох зайці́в (два за́йці). Домагатися одночасного здійснення двох різних справ. Долгін думав, що вбиває двох зайців — доводить Куцевичу, який він йому відданий, і водночас ставить його в становище якоїсь залежності (Н. Рибак); Освітливши тепер Василівку, це глухе і відстале село, ми одним пострілом вбиваємо двох зайців: піднімаємо Василівку і створюємо ґрунт в інших селах для майбутньої електрифікації (Г. Коцюба); Заруба цим .. убив одразу двох зайців. Найзапекліша самогонщиця кинула шинкарювати, а старий учитель здобув собі добру хазяйку (В. Кучер). уполюва́ти (уколо́шкати) (аж) двох зайці́в. Все це допоможе уполювати зразу аж двох зайців (І. Головченко і О. Мусієнко.); Цей кучерявий (Богдан) хоче двох зайців уколошкати — і мул вийняти із ставка, і родючість ґрунту підвищити (В. Большак).

у дві при́горщі не захо́пиш, жарт. Дуже багато чого-небудь. (Карпо:) Цокотуха! Достометна (достеменна) сорока-білобока: наскрекотала, наскрекотала, що й в дві пригорщі не захопиш (М. Кропивницький).

у дві руки́. Паралельно двома особами, приладами тощо. У звичайному обчислювальному центрі вихідні дані перфоруються на паперові стрічки чи перфокартки “у дві руки”. Потім обидва примірники порівнюються з допомогою спеціальних пристроїв контрольного зчитування (З журналу).

чо́рта з два, вульг. Уживається для вираження заперечення чогось. — От теперечки нехай попошукає нас Ломицький! Чорта з два знайде! — думала Марта Кирилівна (І. Нечуй-Левицький); — Ну, я вже якби втік, то чорта з два їм у руки дався б,— каже Порфир, усміхаючись (О. Гончар).

як (мов, ні́би і т. ін.) дві кра́плі (ка́плі) води́; як кра́пля (ка́пля) води́. 1. зі сл. схо́жий. Дуже, зовсім, абсолютно. Тюремний (фашистський) ескулап .. був як дві краплі води схожий на нашого Хлипала (Ю. Збанацький); (Березня:) Ти молодим як крапля води на нього схожий був (Є. Кротович). як три кра́плі води́. З фотокарток дивилося троє як три краплі води схожих між собою Настиних синів (Я. Качура). як дві крапли́ни. Степка,— як дві краплини схожа з обличчя на свою безпутну матір (М. Зарудний). 2. Такий же, як хтось інший; копія когось. Та таке (дитинча), кажуть, чорнюще, волосате, точнісінько мов дві краплі води заїжджий фотограф (І. Головченко і О. Мусієнко); Та вже ж і синок у Василя Семеновича..— батько як дві краплі води (Панас Мирний).

як раз та два. Дуже швидко; вмить, миттю. — Так і держи все під запором, а то, як раз та два рознесуть (кріпаки)! (Панас Мирний).