ДАВИТИСЯ

дави́тися слізьми́ (сльоза́ми, пла́чем і т. ін.). Гірко, невтішно плакати, марно намагаючись стримуватися, тамувати плач. Параска Тихонівна, давлячись слізьми, кусала подушку (Ю. Яновський); — Кинь, Іваночку, свою думку,— давилась плачем і одночасно намагалася стримати сльози (Ганна).— Невже ти душогубом станеш? (М. Стельмах).

дави́тися смі́хом (від смі́ху, від ре́готу і т. ін.). Безуспішно намагатися стримувати сміх. Женя пирснула, давлячись сміхом (Л. Смілянський); Чохов схопив зубами рукав гімнастьорки (гімнастерки), давився від сміху, дивлячись, як Чумаченко .. борониться від діда (Григорій Тютюнник); Сміх (тещі) був роблений, сухий, з якимись істеричними вилясками. Степан ладен був заткнути їй горло, щоб ущухло оте лящання, а вона давилася від реготу і заливалася, заливалася (П. Загребельний).