ГРІШНИЙ

грі́шна вода́, жарт. Горілка. — Запрошую вас сьогодні на свято, сусіде.— А грішна вода буде? — питає сусід (О. Гончар).

грі́шне ді́ло, заст., жарт. Що-небудь осудливе, не зовсім законне або узвичаєне. Впіймавшись десь на грішному ділі, старшина намагався будь-що перейняти всю вину на себе, вигородити свого командира (О. Гончар).

грі́шним ді́лом, розм. 1. Уживається як визнання власної чи чиєїсь провини, допущеної помилки і т. ін. — Я, коли прочитав копію твого зізнання, грішним ділом, гадав, що ти щось думав (М. Стельмах); — А я, грішним ділом, думав, що ти малий ще, а виходить, що маю сина — активного культурного діяча сільської просвіти (А. Іщук). 2. Уживається як форма вибачення (вибачайте, перепрошую). Мій Діденко не витримав, та таки, грішним ділом,— як лайнеться (Ю. Яновський); — Їжте, пийте, та не подумайте, грішним ділом, що таке може тривати щодня (В. Земляк).

носи́тися як (мов, ні́би і т. ін.) чорт із грі́шною душе́ю перев. з ким. Приділяти надмірну увагу чомусь незначному. Василинка вислухала, як ластівка потрапила до твоїх рук, і поспитала: — А чого ти носишся з нею як чорт із грішною душею? (Є. Гуцало).

переплу́тувати (плу́тати) / переплу́тати (сплу́тати) грі́шне з пра́ведним. Змішувати все хороше і погане; неправильно розуміти що-небудь. Це, шановний Анатолію Филимоновичу, ви сплутали грішне з праведним. З “Мальмьо” грає чехословацький “Спартак” на Кубок чемпіонів (М. Білкун). переплу́тати пра́ведне з грі́шним. Сказився .. старий, переплутав праведне з грішним. Замість дробовиком бекасів по болоті ганяти, почав угодників глушити в хаті (О. Ковінька).

покида́ти / поки́нути грі́шну зе́млю. Помирати. Напускає (отець Миколай) на своє досить земне обличчя святість і так підіймає руки, наче збирається покидати грішну землю (М. Стельмах).

рятува́ти (грі́шну) ду́шу перев. чию. За християнським віровченням — допомагати позбуватись від гріхів, звільнятись від вічних мук після смерті. (Єпископ:) Не всі слова однакові, мій брате, Слова Господні більш рятують душу, ніж людські всі діла (Леся Українка).

світи́ти (грі́шним (го́лим)) ті́лом. 1. Бути дуже бідним. Чим же невдоволені козаки! — спитав Чепіга… — Голі ходимо, грішним тілом світимо,— надривався чийсь голос. (С. Добровольський). 2. Бути одягненим у зношений, полатаний або подертий одяг. Сиділи нужденні дроворуби, хто голим тілом світив, хто в сірятині (М. Драгоманов); Його мати старалася за тринадцятий сніп заробити трохи хліба, щоб як-небудь прогодувати шестеро дітей, що, мов жорна, мололи всякий харч і світили чорним тілом по всіх вулицях села, басуючи на хворостинах (М. Стельмах).

як (мов, ні́би і т. ін.) чорт (ді́дько) за грі́шну ду́шу, перев. зі сл. вхопи́тися, трима́тися і под., грубо. Дуже міцно. Наліг я на вила.., руки мої вхопилися за держак, як чорт за грішну душу… (Є Гуцало); — Думаєте, дарма Гітлер за цю Австрію тримається, як дідько за грішну душу? (О. Гончар).