Фразеологічний словник української мови
ГРІНКА

уби́ти (пійма́ти) грі́нку в кого і без додатка. Мати вигоду, користь, виграти що-небудь. Дидону мав він (Еней) мов за жінку, Убивши добру в неї грінку, Мутив, як на селі москаль (І. Котляревський); (Марфуша (сама):) Довідаюсь, чи правда в тому, що вона покохала якогось простого парубка?.. Ну, якщо тому правда, то убила грінку, виміняла шило на швайку (М. Кропивницький).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ГРІНКА


матиме такий вигляд: Що таке ГРІНКА