ГРЕБЛЯ

гре́блю не га́тять ким, чим, яким. Треба дорожити, цінувати. — Оксана в госпіталь перейшла,— щиро сказав лікар.— Давно пора. Такими, як вона, греблю не гатять (В. Кучер).

ті́льки (мо́жна) гре́блю гати́ти ким, чим. Малопридатний чи зовсім непридатний до чого-небудь. Дружина провела його глузливим поглядом і крикнула: — Ініціатор. Греблю тільки такими гатити! (П. Панч).

хоч гре́блю (гать) гати́. Дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. — Чому не йдеш заміж, Олесю? — питає стара тітка.— Женихів у тебе, хвалить Бога, як цвіту в городі, хоч греблю гати (Марко Вовчок); — А гриби у вас є? — Хоч греблю гати, коли знаєш місце (М. Стельмах); Тепер дівчат, хоть гать гати (І. Котляревський).

хоч під гре́блю. Уживається для вираження досади, страждань, відчаю і т. ін. у зв’язку із важким становищем; безвихідь. Ще під будень сяк-так на роботі.. А як вечір настане або свято, або зостався хто який день без роботи… Хоч під греблю!.. (Панас Мирний).