ГОРЛЯНКА

вчепи́тися в горля́нку кому, грубо. Вступити з ким-небудь у гостру полеміку, сварку, непримиренний конфлікт, настирливо домагаючись чогось. На першій же сходці, згуртувавши фронтовиків, місцевим багачам в горлянку вчепився (Шляховий): — Гади, установчих зборів ждете, щоб землі нам не дати?! (О. Гончар).

де́рти го́рло (горля́нку), зневажл. 1. З великим напруженням кричати, галасувати, співати. (Шкорупський:) Так музика ревла і півчі горло дерли за обідом, що й досі в вухах лунає (М. Кропивницький); (Никодим:) Люде (люди) діло роблять, а ви, як півень той, раз у раз горлянку дерете! (І. Карпенко-Карий); — Чого дерете горлянку?! Жінки, ошелешені несподіваною вихваткою Оксена, відхлинули назад (Григорій Тютюнник). 2. кому і без додатка. Бути неприємним комусь, прикро вражати кого-небудь. Проханий кусок горло дере (М. Номис).

на все го́рло; грубо на всю горля́нку, зі сл. крича́ти, смія́тися, співа́ти і т. ін. Дуже голосно. Кайдаш і Лаврін .. кричали на все горло .. і підняли .. ґвалт на весь куток (І. Нечуй-Левицький); Катерина засміялася на все горло (Ірина Вільде); Оленка виспівувала на все горло (К. Гордієнко); Приїжджав, скажемо, ваш .. губерніяльний (губернський) секретар і кричить на всю горлянку (М. Хвильовий); // З найбільшою інтенсивністю, з повним задоволенням. на по́вне го́рло. Вже третій день я п’ю життя на повне горло (М. Коцюбинський).

наступа́ти / наступи́ти на го́рло (розм. на горля́нку) кому і без додатка. Настирливо вимагати від когось чого-небудь або спонукати, примушувати до чогось. (Нартал:) Га, мовчиш, мовчиш? Ага, я наступав тобі на горло? (Леся Українка); Славка наступала батькові на горло — кинь торгівлю (С. Чорнобривець); Цей несподіваний обшук врятує його від сварки з отим чужим гуртоправом і чабаном, що просто наступає на горлянку (В. Кучер); (Варка:) А скільки нам винні?.. (Демко:) Ну що ж як винні? На горлянку кожному не наступиш — віддадуть… (М. Кропивницький).

перегриза́ти / перегри́зти го́рло (горля́нку) кому і без додатка. 1. Непримиренно сваритися між собою або жорстоко розправлятися з ким-небудь, перев. у стані гніву, озлоблення і т. ін. — Ой, що тепер роблять люди… Горло один одному перегризають за шматок хліба… (З. Тулуб); Він також уже знав про втечу опришка і чекав .. Ой чекав! Як звір у клітці, бігав по хаті — мало!.. Вибіг надвір, крутився .. поміж смереками. Попадися йому тепер хто під руки — горло перегриз би (Г. Хоткевич); Годину тому він готовий був перегризти горло кожному, хто б сказав, що оунівці насміляться сунутися на Круту гору (М. Ю. Тарновський); А ти ж гадав, він за бідноту вболіватиме? Та це такий вовк, що всім би нам горлянку перегриз (А. Шиян). поперегриза́ти горля́нки (про всіх або багатьох). І Каргатові твоєму, і тобі разом з ним горлянки поперегризаю, якщо в Лори хоч одна сльозинка впаде через нього (Ю. Шовкопляс); — Вони сподіваються, що ми на Україн

рва́ти го́рло (горля́нку). Дуже кричати, галасувати. Справник з фаетона захрипів.. до громади зірваним голосом: видко тепер кожного дня доводиться рвати горло (М. Стельмах).