ГОЛОДНИЙ

голо́дний і го́лий. Дуже бідний. Будуть з мене, молодого, Козаки сміятись. Оженився, вони скажуть, Голодний і голий, Занапастив, нерозумний, молодую волю (Т. Шевченко).

держа́ти (трима́ти) на голо́дному столі́ кого, рідко. Погано харчувати, не годувати кого-небудь. — Ясь виїв аж дві тарілки борщу, а мама сміються та кажуть: мабуть, тебе жінка держить на голодному столі (І. Нечуй-Левицький).

потра́пити (попа́сти, попа́стися і т. ін.) на (го́стрі (голо́дні)) зу́би кому і без додатка. Стати об’єктом лихослів’я, пліток і т. ін. Уся сім’я Глущуків потрапила на голодні зуби, і хто тільки не хотів, той і не перемивав їй кісток (С. Чорнобривець); Попав їм (сусідам) Заруба на гострі зуби (В. Кучер). попа́стися (попа́сти) на зубо́к. (Іван:) Вже він мені попадеться на зубок: я йому допечу, коли не кулаком, то язиком (М. Кропивницький); — Ну, бережись, Миколо, попав Тарасу на зубок! — сказав Гулак господареві (Василь Шевчук).

(як (мов, на́че і т. ін.)) з голо́дного кра́ю. Дуже голодний. Для мене, здається, готувався .. справжній бенкет, так наче я .. приїхав з голодного краю (М. Коцюбинський).

як (мов, ні́би і т. ін.) (голо́дні) вовки́ на вівцю́, зі сл. ки́нутися. Дуже жадібно. Кинулись парубки до того сала, як вовки на вівцю, та давай закушувати (І. Нечуй-Левицький); Паничі й панни кинулись на маринад, як голодні вовки на вівцю, хоч їх Навроцька й не припрошувала (І. Нечуй-Левицький)..