Фразеологічний словник української мови
А Б В [Г] Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ГОЛІРУЧ

бра́ти / взя́ти голі́ру́ч кого, що. Здобувати, долати кого-, що-небудь легко, без особливих зусиль. Люди хотіли голіруч землю взяти, а тепер мають: хто їсть сиру, а хто копає її в Сибіру (М. Коцюбинський); Дуже хитрого ворога важко взяти голіруч (З усн. мови).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ГОЛІРУЧ


матиме такий вигляд: Що таке ГОЛІРУЧ