ГОЛИЙ

аж го́лому по́за па́зухою по́вно. Уживається для повного заперечення змісту зазначеного речення; нічого. Набрав, що аж голому поза пазухою повно (Укр.. присл..).

ви́скочити як го́лий (коза́к, Кузьма́) з ма́ку, зневажл. Недоречно, невчасно сказати що-небудь або виступити з чимсь. — Якби в місті по асфальту пройшла — затюкали б: оце вискочила звідкись як гола з маку! А тут, серед Скарбного, хоч на голову стань — ніхто не зауважить, не обсміє! (О. Гончар); Вискочив, як Кузьма з маку (Укр.. присл..).

го́лий, бо́сий і простоволо́сий. Дуже бідний, убогий. Подумала Пріська, погадала: за нею її сирітська доля,— гола, боса й простоволоса, а попереду… нужда та недостачі (Панас Мирний).

го́лий, як бу́бон (як туре́цький святи́й). Дуже бідний. — З діда-прадіда був я голий, як бубон. Польової землі ані геть не мав і не маю (Є. Кротевич); — Чи гаразд у їх (них) у господі? — Де там! такі стали голі, як турецькі святі (Марко Вовчок); Всміхнулася Килина ..— Хлопець, правда, гарний, Микола Гармаш зветься, з сусіднього хутора, так горенько ж — голий, як турецький святий, а мені треба і гарного, і багатого (М. Лазорський).

го́лими рука́ми. 1. Без спеціального знаряддя, пристрою тощо. На ній (продухвині) стоїть бовдур дерев’яний. Пробував його хитнути — де там! Що ж його робити? Якби кирпичина (цеглина), може, збив би. А голими руками нічого не вдієш (Г. Хоткевич); Без тягла..— як без рук. А земля далеко, за десять верст. Що ти на ній робитимеш голими руками! (А. Головко); — Голими руками впіймаєш в’юна? (М. Стельмах). 2. Без достатнього озброєння, бойової техніки тощо. В тяжкі ночі відступу, .. ледве не голими руками доводилось стримувати насідаючого противника (О. Гончар).

го́лими рука́ми не ві́зьмеш кого. 1. Хто-небудь надзвичайно спритний, хитрий, досвідчений. Розвелася ціла порода пустомолотів, закутих у панцир інструкцій, служак, яких голими руками не візьмеш, з якими треба воювати, і Лукія — воює! (О. Гончар); // Не просто впоратися з кимсь. — Ні, чуєш, тут ти мене голими руками не візьмеш. Це вже результати, наслідок і наших методів, і системи виховання в цілому. Ми виростили покоління, спроможне взяти і повести справу не гірше від вас (М. Олійник). 2. З ким-небудь важко справитися без особливих зусиль або когось, щось нелегко побороти, перемогти, здолати. Забара знав, що Квашу тепер голими руками не візьмеш. Особливо після того, як він породичався з Андрієнком (П. Рєзніков); — І зажив старий міцно, впевнено, як маленька, проте сильна держава: голими руками не візьмеш (Григір Тютюнник).

голо́дний і го́лий. Дуже бідний. Будуть з мене, молодого, Козаки сміятись. Оженився, вони скажуть, Голодний і голий, Занапастив, нерозумний, молодую волю (Т. Шевченко).

го́лою руко́ю не бери́ кого. Хто-небудь має владу, багатий, впливовий. — Каже, пішов ваш Олекса вгору: голою рукою не бери .. Там таке...— і дяк нахилився до вуха пана Лелеки й щось шепнув (М. Лазорський).

до го́лого ті́ла. Цілком, повністю. Дощ застав мене в цім малиняку і зросив до голого тіла (М. Грушевський); — Хоч голодрабці, та не грабили нікого; а хазяйські сини — й не голодрабці, так граблять до голого тіла (В. Винниченко).

з го́лими (з поро́жніми, з пусти́ми) рука́ми. 1. Без нічого, не маючи нічого при собі. На вулиці Іван часто бачив, що дехто з членів артілі повертався додому не з порожніми руками (С. Чорнобривець); Сердюки .. вернулись захекані і не з пустими руками: принесли в полах яблук, сухих кінських кізяків — заздалегідь подбали про паливо на вечір (О. Гончар); // Нічого не маючи на гостинець для когось. — Стривайте, а як же їхати з голими руками? — раптом спитав Родивон.— Що там не говоріть, а ми ж таки шефи… (В. Кучер); — Ви вже не гнівайтесь, Горпино Карпівно, не знав же я.. Та от і з’явився з пустими руками, навіть подарунка не встиг купити (Д. Ткач). 2. зі сл. поверну́тися, прийти́ і под. Без нічого, ні з чим; нічого не діставши, не придбавши. Бог хліба на Дону те літо не вродив — Вернувсь Антін із голими руками (Л. Боровиковський); Комісари втямили, що їх тільки морочать, і вернулись до польського табору з порожніми руками (І. Нечуй-Л

(і) бо́сий і го́лий. Дуже бідний, убогий. — Якби не жінка робила, то б досі ходили б ви і босі, і голі, і зимою б померзли (Г. Квітка-Основ’яненко); До волі бідні, босі й голі! Не час сидіти у норі! Мобілізуються тополі під хмарним вітром на горі… (П. Тичина).

на поро́жньому (пусто́му, го́лому) мі́сці, перев. з дієсл. Не маючи бази, основи і т. ін. під собою; з нічого. Автор історичного роману творить не на порожньому місці,— він залежить від свого матеріалу, реального ходу історичних подій (З журналу); Як і інші галузі економіки, електроенергетику більшості афро-азіатських країн доводиться створювати на пустому місці (З газети); Тут все треба починати спочатку, на голому місці (Ю. Збанацький); — Не переживай, Артеме,.. Ми з Клавою теж починали на голому місці, не було в нас, як кажуть, ні кола ні двора, а тепер нівроку (П. Гуріненко); Хірокітійська культура з’являється на острові (на Кіпрі) розвинутою. Немає жодних ознак її еволюції. “На голому місці” одразу ж виникають великі поселення на багато тисяч чоловік (З журналу).

обідра́ти до го́лої ко́сті, перев. кого. Забрати в кого-небудь геть усе, довести до цілковитого зубожіння; повністю пограбувати когось. Обідрали (чоловіка) до голої кості (Укр. присл..).

про́сто не́ба (на землі́). Не в приміщенні, надворі, без усякої покрівлі. — Сідай, чоловіче, коло багаття та грійся, коли хочеш. Ми й самі думаємо ночувати отутечки просто неба на землі (І. Нечуй-Левицький); На галяві лежу я просто неба В кущах зіноваті, в щасливій тишині Шляхетних зел (М. Орест); Один з таких музеїв просто неба знаходиться в Денвері, штат Колорадо (З журналу). про́сто го́лого не́ба. Мітинг відбувався у заводському дворищі, просто голого неба (Ю. Смолич).

як го́лому в те́рну, зі сл. до́бре, ірон. Уживається для повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (добре). Добре, як голому в терну (Укр.. присл..).

як го́лому на ву́лицю, зі сл. хо́четься, ірон. Уживається для повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (хочеться). Хочеться, як голому на вулицю (Укр.. присл..).

як соро́ка в (на го́лу) кі́стку, зі сл. диви́тися, загляда́ти і т. ін. Дуже уважно приглядаючись до чого-небудь. Цілий вечір він просидів навпочіпки біля коритечка, раз по раз, перехнябивши .. голову, зазирав у нього, як сорока в кістку, чманів від курива (Григорій Тютюнник); Заглядає, як сорока на голу кістку (М. Номис).