ГОДИТИСЯ

для годи́ться. Заради пристойності, для порядку, удавано. Не мав (Іван) до Палагни жалю, навіть кривди не чув у серці, хоч бився за неї з Юром. Не з злості, а для годиться, коли люди звели (М. Коцюбинський); Було б шануватися, моя замороко, хоч для годиться, про людське око (Л. Костенко).

(і) в підме́тки ((і) на ла́тку) не годи́тися кому. Своїми якостями, властивостями бути гіршим від кого-небудь. До війни не було кращого співака в селі. Навіть Михей Кожухар не годився йому (Івану Ліснякові) в підметки (М. Зарудний); Що ж сестра Юліана?.. Та ви їй… на латку не годитесь! (Панас Мирний).

у батьки́ (у діди́, у матері́ і т. ін.) годи́тися кому. Бути набагато старшим від кого-небудь. Заважала (Наталці) дівоча соромливість перед людиною, що годилася б їй у батьки (С. Добровольський); Василько побачив його, біжить із криком “тату”, а він, виходить, в діди йому годиться (М. Стельмах).

у сини́ (у до́чки, в ону́ки і т. ін.) годи́тися кому. Бути набагато молодшим від кого-небудь. Юрія, який годився б у сини своєму вчителеві, по сільському звичаю він називав на “ти” (М. Томчаній).

як годи́ться. Як повинно бути, як належить, як слід. От кум прийшов, посіли, як годиться (Л. Глібов); Данило Мармура .. намірявся було жартувати, як годиться в сватах (С. Чорнобривець).