Фразеологічний словник української мови
ГОГОЛЬ

трима́ти себе́ короле́м. Поводитися гордовито, поважно. На вулицю виходив (Васько) завжди в новому вбранні — в сардаці з тонкого сукна, сивій шапці, чоботях-лаківцях,.. серед парубоцтва тримав себе королем, хоч був іще малим (А. Хорунжий). трима́тися го́голем. Тримався (Вадим) гоголем, бо завважив, з якою цікавістю на їхній гурт оглядаються: кільканадцять дівчат і він один поміж ними (Н. Кащук).

ходи́ти павиче́м (го́голем). 1. Триматися поважно, гордовито, зарозуміло, зверхньо. Дочка була зальотна птиця..; Червона, свіжа, як кислиця, І все ходила павичом (павичем) (І. Котляревський); Бунчук ходив гоголем. Його вибирали і рекомендували, куди тільки можна було обирати та рекомендувати (М. Зарудний). походжа́ти го́голем. — Ти виходиш на подвір’я, а півень весь у червоному, як живий вогонь, гоголем походжає по росяному спориші і гордим оком подивляє навколо (А. Камінчук). 2. Бути вдягненим у яскраве, барвисте або багате вбрання. — Вирядив (чоловік) дівку як паву, син гоголем ходить, жінка в хустці такій, що всі баби очі рвуть од заздрощів, а в самого чоботи з рипом (А. Дімаров).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ГОГОЛЬ


матиме такий вигляд: Що таке ГОГОЛЬ